Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
«Вісник. Офіційно про податки»
Коментар до Постанови ВС від 15.10.2019 р. у справі №826/16831/14
Верховний Суд виходить з того, що поширена у рекламній продукції інформація про особу та товар має на меті проінформувати споживачів та сформувати в них інтерес щодо таких особи та товару. Матеріальні носії реклами є винятково засобами поширення інформації про товар, який реалізує продавець. Тому рекламна продукція не може бути використана споживачем інакше, як джерело інформації, а отже, не є активом.
Враховуючи наведене, безоплатне розповсюдження рекламної друкованої продукції інформаційного характеру не є операціями з безоплатного надання товарів, про які йдеться у пп. «а» пп. 14.1.13, а відтак не є операціями з продажу (реалізації) товарів за пп. 14.1.202 ПКУ. Тому у позивача не було підстав визначати дохід та базу оподаткування ПДВ.
