Законопроект 4184 вводить в Україні ПДВ на електронні послуги — непрямий податок, який входить в ціну товарів чи послуг. Розповідає НВ Бізнес.
Насправді, називати прийняті зміни «податком на Google» не коректно, адже останній — податок на окремі потоки доходів цифрових компаній. Що ж нам пропонують українські законотворці?
Законопроєкт торкнеться нерезидентів, які надають фізичним особам електронні послуги на території України через мережу інтернет, мобільні додатки, телевізійні приймачі (телевізори Smart TV), інші цифрові пристрої (за винятком окремих операцій) та не мають постійних представництв в нашій країні.
Досвід ЄС
Зростання цифрової економіки дає можливість контролюючим органам здійснювати моніторинг бази оподаткування в реальному часі, посилювати вимоги до прозорості, використовувати нові інструменти фіскального контролю. Близько 56 країн вже ввели податок на цифрові послуги, проте єдиного підходу в законодавстві щодо урегулювання «віртуальних» правовідносин в мережі інтернет досі немає.
Впроваджена в ЄС система «Mini One Stop Shop» (MOSS) дозволяє забезпечити декларування та сплату ПДВ в різних європейських країнах за допомогою єдиної електронної декларації, яка подається до місцевого податкового органу.
Система адміністрування ПДВ на електронні послуги в Україні
На відміну від європейського досвіду, законопроект 4184 передбачає оподаткування ПДВ лише електронних послуг, що постачаються нерезидентами на території України фізичним особам — підприємцям, які не є платниками ПДВ, та кінцевим споживачам (В2С) за місцем резиденції фізособи. При цьому місце резиденції визначається із застосуванням тільки одного критерію — презумпції поставок та при наявності хоча б одного достатнього доказу. Такий підхід дозволяє спростити систему адміністрування ПДВ на електронні послуги для нерезидентів в Україні. Законопроект не передбачає розширення бази оподаткування або об'єкта оподаткування, а пропонує введення нового зрозумілого і зручного для нерезидентів інструментарію для сплати податку в Україні.
Законодавчі зміни призведуть до відмови застосування digital-агентствами схем оптимізації податків. Наприклад, через фізичних осіб — підприємців, які не є платниками ПДВ, бо тоді скасовується податок на доходи нерезидентів за виробництво/розповсюдження реклами.
Порядок оподаткування електронних послуг для В2В (бізнесу), застосування пільг для операцій з постачання програмної продукції залишаються без змін. У той же час, бажано завчасно отримати роз’яснення податкової щодо можливості застосування нерезидентами пільг для операцій з постачання програмної продукції.
Для ідентифікації фізичних осіб — підприємців В2В (платники ПДВ) або В2С (не платники ПДВ) в законопроекті пропонується використовувати індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Тобто законодавчі зміни не торкнуться представників українського бізнесу, а лише постачальників — нерезидентів, які надають цифрові послуги для клієнтів (В2С), а також, можливо, отримувачів послуг (В2С) — вартість послуг може зрости на суму ПДВ.
Проте значного зростання цін на послуги у зв’язку зі змінами, очікувати не варто — занадто дорогий продукт просто буде неконкурентоспроможним на такому насиченому ринку.
Отже, основною метою законопроекту є забезпечення однакових умов для платників податку, дотримуючись принципу «нейтральності», створення простої системи адміністрування ПДВ на електронні послуги для нерезидентів, та прибирання можливих «лазівок» в законодавстві.
Порядок сплати податку
Зобов’язання нерезидента з ПДВ на електронні послуги визначаються за основною ставкою 20% в іноземній валюті (євро або долар США) на останній день кварталу, у якому здійснені оплати електронних послуг. Тобто застосовується «касовий метод».
Якщо нерезидентом повертається попередня оплата за послуги клієнту В2С, зобов’язання з ПДВ підлягають коригуванню. Однак, сума надміру сплачених податків нерезидентами не повертається та зараховується в рахунок майбутніх платежів. Податкова звітність за спеціальною спрощеною формою подається щоквартально.
Основні зміни щодо ПДВ на електронні послуги запрацюють з 1 січня 2022 року.
В цілому законопроєкт можна назвати збалансованим та прогресивним. Ухвалення закону в найкоротші терміни дозволить нерезидентам підготуватися до змін для подальшого використання інструментарію без будь-яких складнощів. Очікується, що сам закон буде економічно ефективним для держави та дійсно стане іміджевим.
***
Читайте також: ВРУ прийняла закон щодо податку на Google та Facebook