Хто має визначати код УКТ ЗЕД?
Код УКТ ЗЕД застосовується декларантом під час митного оформлення товарів (ст. 69 МКУ). Але перевіряють правильність зазначення коду митні органи.
Поряд із цим код УКТ ЗЕД є одним з обов'язкових реквізитів ПН, якщо ПН складають на постачання товарів (пп. «і» п. 201.1 ПКУ).
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів слід використовувати режим програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (п. 11 ст. 3 Закону про РРО).
Отже, якщо код УКТ ЗЕД фіксується суб'єктом господарювання в ПН, використовується для програмування підакцизних товарів в РРО, то перевірятиме правильність його зазначення і податкова, а не тільки митні органи.
Якими документами керуватися для визначення коду УКТ ЗЕД?
1. МТУ.
Саме в цьому законі наведено коди УКТ ЗЕД.
Технологія добору коду наведена в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД, які є одним із розділів МТУ.
Там сказано, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД, а з юридичною метою класифікація здійснюється виходячи з назв товарних позицій та відповідних приміток до розділів чи груп.
Розділи позначено римськими цифрами. Група — перші дві цифри коду. Підгрупи — перші чотири цифри коду. Назва товарної позиції — 10 цифр.
Отже, за розділами, групами і підгрупами відбувається орієнтування серед кодів. А конкретний код обирається відповідно до назви товарної позиції і приміток до розділів чи груп, на рівні 10 цифр.
2. Пояснення до УКТ ЗЕД.
Пояснення міститься на сайті податкової, звідки його можна завантажити.
Це важливо!
Податкова не оновлювала цих пояснень після внесення змін до МКУ. Тому, розглядаючи кожну окрему позицію, рекомендуємо спершу подивитися Перехідні таблиці №234, в яких порівняли коди УКТ ЗЕД до змін і після. Для переважної більшості кодів змін не було. Тому для таких кодів можна застосовувати Пояснення до УКТ ЗЕД. Якщо код змінився, а найменування позиції залишилося тим самим, можна користуватися Поясненням до того коду, що був раніше. Для нових кодів, яких раніше не було, Пояснення застосувати не вдасться.
Пояснення містить детальний опис кожної товарної позиції.
Тому після того, як за назвами товарних позицій, наведеними в МТУ, СГ попередньо обрав найбільш відповідні коди, слід звернутися до Пояснень, щоб глибше проаналізувати попередньо обраний та вибрати найбільш відповідний код.
3. Iнші джерела.
За окремими товарами митні органи приймали відповідні рішення стосовно коду таких товарів. Переглянути такі рішення можна на сайті податкової.
Поряд із цим про особливості класифікації окремих товарів митна служба видавала листи-роз'яснення. Є навіть судова практика з цього питання.
Зрештою, якщо у підприємства виникнуть проблеми з визначенням коду, воно може звернутися по допомогу до ТПП або НДI судекспертиз. Саме до цих органів рекомендує звертатися ДПС у всіх своїх IПК щодо визначення коду УКТ ЗЕД.
Застосування критеріїв достатньої переробки для визначення коду УКТ ЗЕД переробленого товару
Критерії достатньої переробки наведені в ст. 40 МКУ і використовуються для визначення країни походження товару, якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн (див. також ч. 2 ст. 36 МКУ). Країною походження товару буде країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, аби товар дістав основні характерні риси повністю виготовленого товару.
Але за аналогією закону такі критерії використовують і для визначення коду УКТ ЗЕД товару, який піддався переробці, обробці в Україні (див., приміром, лист ГУ ДФС у м. Києві від 13.02.2017 р. №2888/10/26-15-14-05-04-22, IПК Офісу ВП ДФС від 11.07.2017 р. №1098/IПК/28-10-01-03-11).
Операції, які не відповідають критеріям достатньої переробки
Зазначені операції наведені в ч. 6 ст. 40 МКУ:
1) пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;
2) щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
3) прості складальні операції — операції, які здійснюються шляхом складання виробів за допомогою простого кріпильного матеріалу (гвинтів, гайок, болтів тощо) чи клепання, склеювання або монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправляння робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов'язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;
4) змішування товарів, які походять із різних країн, якщо характеристики кінцевої продукції істотно не відрізняються від характеристик товарів, що змішуються;
5) забій тварин;
6) комбінація двох чи більше вищезазначених операцій.
Наведені операції не відповідають критеріям достатньої переробки, але в разі здійснення третіх та п'ятих усе-таки відбувається зміна коду УКТ ЗЕД. I це потрібно мати на увазі.
Складальні операції, комплектування наборів
Наприклад, СГ придбав комплектуючі з різними кодами УКТ ЗЕД для складання технічного пристрою, самостійно склав його (за допомогою простого кріпильного матеріалу). Який код УКТ ЗЕД повинен мати пристрій?
На практиці у цій ситуації слід діяти так, як описано у відповіді податкової на запитання в ЗIР, підкатегорія 101.16: «Яким чином у податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД при здійсненні операцій з постачання товарів в наборі (комплекті) та як в такому випадку заповнити графи 6 та 7 податкової накладної, якщо ціну вказано за набір/комплект?».
Податкова відповідає, що потрібно керуватися п. 3 правил, наведених в Основних правилах інтерпретації УКТ ЗЕД, які є окремим розділом МТУ (тут ми ці правила не аналізуємо).
Але далі рекомендує СГ звертатися до ТПП або науково-дослідного інституту судових експертиз, якщо СГ не зможе визначити код самостійно.
Критерії достатньої переробки
Такими критеріями є (див. ч. 2 ст. 40 МКУ):
1) виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
2) зміна вартості товару внаслідок його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості сягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які внаслідок переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.
Причому критерії 2 і 3 застосовуються тільки для конкретних товарів у порядку, визначеному МКУ. Прикладом є Перелік №1765. Якщо для якогось товару такого порядку не визначено, застосовується критерій 1.
Отже, якщо товар перероблено і до нього застосовано критерій 2 чи 3, причому перероблений товар відповідає такому критерію, у ПН на продаж цього переробленого товару показують код товару, який він мав до переробки.
Якщо застосовано критерій 1, слід мати на увазі таке. Згідно з пп. «і» п. 201.1 ПКУ, в ПН код УКТ ЗЕД можна зазначати не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. Проте це не стосується підакцизних та імпортних товарів, коли потрібно зазначати код повністю — 10 знаків.
Отже, якщо підприємство переробляє імпортний товар і на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків код не змінюється, а змінюється на рівні хоча б одного з подальших знаків чи не змінюється взагалі, такий товар вважатиметься імпортним, а тому в ПН слід зазначати всі 10 знаків.
Якщо код змінюється на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, такий товар вважатиметься вітчизняним, а тому код у ПН можна зазначати не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри коду.
Критерії достатньої переробки стосовно сільгосппродукції, при продажу якої ставка ПДВ 14%
Це питання ми докладно аналізували в коментарі до 1886/IПК/99-00-21-03-02-06, №1888/IПК/99-00-21-03-02-06, №1889/IПК/99-00-21-03-02-06 в «ДК» №22/2021, тому тут тільки тезово.
Згідно з пп. «г» п. 193.1 ПКУ в разі постачання сільгосппродукції, наведеної в цьому пункті, діє ставка ПДВ 14%. Але коди окремих видів сільгосппродукції наведені на рівні шести, а не чотирьох знаків:
— 0104 10;
— 0401 (у частині молока незбираного);
— 1204 00;
— 1206 00;
— 1212 91.
Отже, для цієї ситуації критерій достатньої переробки виконуватиметься у разі зміни коду на рівні будь-якого з перших шести знаків. Окрім продукції з кодом 0401, де діє пільга тільки стосовно молока незбираного. Наприклад, якщо молоко незбиране (яке відповідає нормам ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране» чи ГСТУ 46.069-2003 «Молоко коров'яче незбиране) переробляється й отримується молоко питне (ДСТУ 2661:2010 «Молоко коров'яче питне»), на наш погляд, продаж молока питного здійснюватиметься за ставкою 20%, а не 14%. Хоча код УКТ ЗЕД на рівні перших чотирьох цифр не зміниться. Код на рівні наступних знаків може змінитися, якщо зміняться жирність переробленого молока та його паковання.
Стосовно заповнення графи 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б ПН
Відповідь на це запитання частково розглядається у статті «Нові коди УКТ ЗЕД: з якої дати?» в «ДК» №37/2020, але повнішу відповідь читаємо на запитання у ЗIР, підкатегорія 101.16: «Які особливості заповнення графи 3.1 податкової накладної у зв'язку із затвердженням Законом України «Про митний тариф України» кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД версії 2017 року?».
Податкова пише, що у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 р. (включно), у графі 3.1 розділу Б ПН зазначають код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року, який визначався попередньою версією МТУ), що був наведений у митній декларації, оформленій під час його ввезення на митну територію України, або у ПН, отриманій від постачальника під час придбання такого товару.
У разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020 р., у графі 3.1 розділу Б ПН зазначають код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що визначений у чинній редакції МТУ.
У разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 р. (включно), так і починаючи з 03.07.2020 р., а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б ПН заповнюють два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 яких зазначають:
- в одному — код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), ввезеного до 02.07.2020 р. (включно);
- у другому — код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), ввезеного починаючи з 03.07.2020 р.
З якої дати набрав чинності новий МТУ?
Це питання ми докладно аналізували в статті «Нові коди УКТ ЗЕД: з якої дати?» в «ДК» №37/2020. Тож тут тільки тезово.
Новий МТУ (і, відповідно, нові коди УКТ ЗЕД) набрав чинності з 0.00 год. 03.07.2020 р. Хоча окремі коди УКТ ЗЕД (для сигар і сигарил) набрали чинності з 01.01.2021 р.
Для імпорту і постачання електромобілів, які класифікуються за кодом 8703 90 10 10, діє звільнення від оподаткування, згідно з п. 64 підр. 2 розд. ХХ ПКУ. Хоча в чинній редакції МТУ електромобілі класифікуються за кодами 8703 80 10 10 та 8703 80 90 10. Невже пільга тепер не діє?
Податкова в IПК ДПСУ від 01.09.2020 р. №3658/IПК/99-00-05-06-02-06 (див. «ДК» №37/2020) лояльно поставилася до цього запитання і сказала, що звільнення від ПДВ, передбачене для коду 8703 90 10 10, після набрання чинності новим МТУ поширюється на нові коди 8703 80 10 10 та 8703 80 90 10.
Які наслідки у разі неправильного визначення коду УКТ ЗЕД?
У разі заявлення в митній декларації неправильного коду УКТ ЗЕД, що призвело до звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, загрожує штраф у розмірі 300% несплачених митних платежів (див. ст. 485 МКУ).
Хоча, наприклад, у постанові ВС від 22.05.2020 р. у справі №751/1477/17 наголошується, що сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МКУ, бо об'єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
У разі зазначення неправильного коду УКТ ЗЕД у ПН така ПН може бути не прийнята для реєстрації в ЄРПН або реєстрація ПН може бути зупинена. Поряд із цим до постачальника може бути застосовано штраф, передбачений п. 120-1.3 ПКУ, у розмірі 170 грн, з вимогою виправити помилку. Залежно від строку, протягом якого не було виправлено помилку, конкретний розмір штрафу становитиме від 10% до 100% суми ПДВ у помилковій ПН.
У покупця на підставі ПН з неправильним кодом УКТ ЗЕД не буде права на ПК (див. п. 201.10 ПКУ).