ДПСУ розповідає, що колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надана позивачем під час розгляду справи додаткова угода від 23.12.2022 не може бути належними доказом, оскільки вказаний документ не було подано до податкового органу під час реєстрації спірних податкових накладних, а відтак їй не була надана оцінка податковим органом.
Відповідно до зазначеного суди дійшли висновку про те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень позивач подав до податкового органу первинні документи, які містили суперечності та не підтверджувались інформацією, яка була зазначена у податкових накладних. Отже, оскаржувані рішення були прийняті відповідачем обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №640/21884/20.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі №240/5563/23 апеляційну скаргу платника податків залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 27.06.2023 – без змін.
