
Уявімо собі дуже просту і поширену ситуацію: платник ПДВ виявив, що у довоєнний період показники ПЗ було завищено.
Здавалося б, все, що потрібно зробити, – це подати уточнюючу декларацію з ПДВ і забути про це!
Але не все так просто. Адже на час війни законотворці заморозили як старі суми ПДВ, визначені платниками до сплати. Щоправда, заморозили лише в один бік – зменшувати не можна, а збільшувати – будь ласка.
Чому не можна зменшити суму довоєнного ПЗ з ПДВ?
Платник податку тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не має права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення ПЗ та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ
Гаразд, відкладемо до закінчення війни. Але чи буде враховуватися у визначення строків давності період, в який платник не мав права на подання уточнень? А ось про це пп. 69.1 ПКУ нічого не говорить, тож доведеться рахувати за загальними правилами.
Строки давності для самостійного виправлення помилок
Зараз загальні правила такі.
Абзацами першим та другим п. 102.1 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст. 39 і 39-2 застосування вимог п. 141.4 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо таку податкову декларацію було надано пізніше, – за днем її фактичного подання.
Але на час карантину та воєнного стану закінчення строків давності було тимчасово призупинено. А потім знову відновлено.
Так, п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Далі дію цього п. 52 було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Але відповідно до пп. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Стосувалося це і закінчення строків давності за ст. 102 ПКУ.
Отже, зараз ситуація щодо уточнення довоєнних декларацій така!
У разі самостійного виправлення помилок, допущених платником у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:
– з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;
– з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.
При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, продовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.
Наприклад, якщо йдеться про декларацію за січень 2022 року. Припустимо, що вона була подана 20.02.2022. Тож за загальними правилами уточнюючий розрахунок до неї платник ПДВ міг би подати до 20.02.2025 (включно). Але за спеціальними правилами додаємо ще період з 21.02.2022 по 31.07.2023 (526 днів), коли перебіг строку давності призупинявся. Тобто час ще є. Але це ми говоримо про найбільш свіжу декларацію.
Якщо ж перед початком війни строки давності за нею вже були короткі, то, найімовірніше, зменшити ПЗ з ПДВ за поточними правилами в ній не вийде. Якщо, звісно, законотворці не внесуть до ПКУ нові зміни.
Що можна зробити в такій ситуації?
У такій ситуації сміливі платники ПДВ можуть схитрувати. Як ми вже зазначили вище, збільшувати ПЗ з ПДВ у довоєнних деклараціях – не заборонено. А кожен уточнюючий розрахунок збільшує строки давності за ст. 102 ПКУ.
Тобто щоб не втратити можливість у майбутньому зменшити ПЗ з ПДВ на суттєву суму, можна зараз (якщо строк давності ще не минув) штучно збільшити його на несуттєву. Або зробити якесь інше некритичне виправлення, яке не спричинить сплату податку. Це, звісно, порушення. Але його планується за найближчої нагоди виправити, і таким чином можна продовжити строки давності для майбутніх виправлень.
На підтвердження такої позиції наведемо свіжу індивідуальну податкову консультацію ДПСУ від 06.03.2025 №1196/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.
У ній ситуація була дещо інша: завищення ПЗ з ПДВ під час воєнного стану відбулося помилково. Підприємство дізналося про проведення документальної планової перевірки, провело ревізію обліку ПДВ та самостійно збільшило ПЗ з ПДВ за період, що буде перевірятися (і застосувало самоштраф 3%). А потім прийшли податківці і теж донарахували це ПЗ (і штраф). Тобто вийшло завищення суми ПЗ за довоєнний період плюс зайвий самоштраф.
Щоб зрозуміти, чия це була помилка і як вийти із цієї ситуації, підприємство звернулося з цього приводу до ДПСУ за індивідуальною податковою консультацією.
ДПСУ нагадала, що Порядок уточнення показників податкової звітності з ПДВ визначено розділом VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21.
Пунктами 2 – 4 розділу VI Порядку №21 передбачено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється.
У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
Пунктом 7 розділу VI Порядку №21 встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження ПЗ минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф та відобразити його у графі 6 рядка 18.1 уточнюючого розрахунку. При цьому виправлення суми штрафних санкцій в уточнюючому розрахунку не передбачено.
Отже, зняти самостійно завищену суму ПЗ з ПДВ буде можна. А от зняти самостійно застосовану суму самоштрафу – ні.
Щодо строків, протягом яких можна буде внести уточнення до декларації, податківці зауважили.
Платники податку тимчасово, до припинення або скасування ВС, не мають права на подання уточнюючих розрахунків з показниками на зменшення ПЗ та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ до декларацій за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року (в тому числі за березень 2019 року, про який йшлося у зверненні).
Виходячи з діючих положень ПКУ, зменшити суму нарахованих по декларації ПЗ з ПДВ за звітний (податковий) період до лютого 2022 року шляхом подання уточнюючого розрахунку платник податку може лише у строки, визначені ст. 102 ПКУ та після скасування чи припинення ВС.
Висновки:
- спеціальних строків давності на зменшення задекларованого ПЗ з ПДВ за довоєнні періоди не існує,
- але збільшити ці строки можна, подавши уточнюючий розрахунок на збільшення ПЗ з ПДВ.