Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розповідає, що відповідно до пп. 141.9.1 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
Порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується пп. 141.9.2 – 141.9.3 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до пп. 141.9.2 або 141.9.3 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Так, відповідно до пп. 141.9.2 – 141.9.3 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
- податок на прибуток підприємств;
- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
- єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;
- рентна плата за спеціальне використання води;
- 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
При цьому вказаними нормами встановлено, що у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Отже, ПКУ не передбачено віднесення до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, які зменшують загальне мінімальне податкове зобов’язання, 20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, суборендодавцем яких є юридичні особи.
У зменшення загального мінімального податкового зобов’язання відноситься 20 відс. витрат на сплату орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь по усіх орендованих земельних ділянках, які перебувають у державній чи комунальній власності, крім тієї частини земельних ділянок, що передані у суборенду іншим користувачам та по яких зареєстроване право суборенди.