Чи виникають податкові ризики для підприємства у разі проведення рекламного заходу за кордоном (наприклад, конференції) за участю контрагентів, з якими вже існують договірні відносини, або якщо за результатами заходу нові договори не укладалися?
Команда ТОВ «Уайт Консалтинг» зазначає, що у такому випадку існує ризик того, що контролюючий орган може поставити під сумнів економічну доцільність проведення заходу та зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю підприємства. Це, в свою чергу, може призвести до спроб невизнання відповідних витрат у податковому обліку та донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток.
Логіка податкових органів у подібних спорах зазвичай зводиться до перевірки доведеності реального зв’язку між проведеними маркетинговими чи рекламними заходами та фактичним збільшенням обсягів реалізації, розширенням ринку збуту чи стимулюванням продажу продукції. Особливу увагу контролюючі органи звертають на ситуації, коли серед учасників заходу є контрагенти, з якими підприємство вже співпрацювало раніше, або коли за підсумками події не було укладено нових договорів.
Підтверджують наявність таких ризиків і судова практика Верховного Суду. Зокрема, у постановах зазначається:
Щодо перевірки економічної доцільності та впливу послуг на обсяги реалізації (Постанова ВС від 28.04.2022 р. у справі №640/30798/20):
«…відповідач вважає, що операції в межах договорів про надання послуг (надання інформаційних, рекламних та маркетингових послуг) проведені не в межах господарської діяльності, оскільки позивачем не доведена їх економічна доцільність. Зокрема відповідач вказує на недоведеність позивачем яким чином отримані маркетингові послуги… вплинули на його взаємовідносини з постачальниками та замовниками…, чи вплинула отримана інформація на обсяги реалізації продукції, на стимулювання збуту продукції, політику цін, тощо».
Щодо необхідності належного обґрунтування ділової доцільності та доказів розширення ринку збуту (Постанова ВС від 15.04.2024 р. у справі №822/1508/18):
«Посилаючись на допущення судами попередніх інстанцій неправильного застосування матеріального та порушення процесуального права, Управління вказує виключно на відсутність належного обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання позивачем послуг з просування товарів… та маркетингових послуг, внаслідок чого не можна стверджувати про реальність проведення господарських операцій; при цьому покликається на відсутність доказів розширення ринку збуту чи обсягів продажу продукції позивача за результатами отримання наведених послуг».
З огляду на це, підприємству варто мати документальне підтвердження мети заходу (накази, програми, звіти), обґрунтування вибору учасників, а також матеріали, що свідчать про презентацію продукції та потенційний вплив такого заходу на розвиток господарської діяльності.
