До витрат можна віднести орендну плату лише за нежитлове приміщення

Витрати на оперативну оренду можуть враховуватися залежно від цільового використання об’єкта оренди відповідно до ст. 138 Податкового кодексу.
У разі оренди житлового приміщення слід врахувати, що оренда житлових приміщень — операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату (абз. «г» пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до ст. 8 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року №5464-Х, переведення придатних для проживання житлових будинків і житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду у нежитлові, як правило, не допускається. Цією ж статтею визначено особливості переведення у нежитлові житлових будинків різної належності та осіб, які можуть здійснювати таке переведення.
Оскільки виробничими приміщеннями, які використовуються для виробничих потреб, є спеціально призначені будинки та споруди, виробниче використання житлових будинків обумовлює переведення їх у спеціально призначені, тобто до нежитлових фондів.
Отже, якщо житлове приміщення не переведене до нежитлового фонду та використовується для виробничих потреб, сума орендної плати та комунальних платежів за таке приміщення не враховується при визначенні оподатковуваного прибутку орендаря, оскільки використання для виробничих потреб житлових будинків та їх частин без переведення до нежитлових фондів є неправомірним.
Якщо господарська діяльність платника податку — орендаря пов’язана з наданням орендованих житлових приміщень для проживання громадян або орендується нежитлове приміщення та використовується для виробничих потреб, то платежі за договором оренди приміщення та комунальні платежі враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.