ДФС у м. Києві у ІПК від 09.07.2019 р. №3156/ІПК/26-15-12-03-11 нагадує, що порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 ПКУ, зокрема:
фінансовий результат до оподаткування збільшується (пп. 139.2.1 ПКУ):
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (рядок 2.1.2 Додатку РІ);
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (рядок 2.1.3 Додатку РІ);
фінансовий результат до оподаткування зменшується (пп. 139.2.2 ПКУ):
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (рядок 2.2.2 Додатку РІ);
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (рядок 2.2.3 Додатку РІ).
Погашення (хоча б і часткове) боргу, який було визнано сумнівним, призведе в бухобліку (зокрема, наприкінці звітного періоду) до необхідності зменшення резерву, створеного на такий борг. Звісно, резерв може бути створено і не на одну суму дебіторської заборгованості, і не одна така сума може бути оплачена протягом звітного періоду. Тож, перед складанням фінансової звітності треба провести аналіз поточного стану сумнівної дебіторської заборгованості і за необхідності зменшити або збільшити (якщо сума сумнівної заборгованості зросла) цей резерв.
Як наслідок, у разі отримання часткової сплати від дебітора, платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, та відображає в рядку 2.2.2 Додатку РІ.
Наприклад, якщо підприємство нарахувало резерв сумнівних боргів (сума резерву зазначалась у рядку 2.1.2 Додатку РІ), а потім дебітором така заборгованість була сплачено, то в кінці періоду при перерахунку суми резерву сумнівних боргів його буде зменшено на суму погашеної дебіторської заборгованості (і якщо резерв сумнівних боргів буде меншим за попередній, сума різниці потрапить до рядка 2.2.2 Додатку РІ).
Зверніть увагу, що це стосується лише сплати тої заборгованості, яка ще не була списана з балансу платника податку. Якщо відшкодовується сума раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості, то вона включається до складу інших операційних доходів.
Детальніше про бухгалтерський та податковий облік операцій зі створення резерву сумнівних боргів ми розповідали тут.
Хто може не застосовувати податкові різниці?
Нагадаємо, що податкові різниці можуть не застосовуватись платниками податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн гривень.
Такі платники податків повинні прийняти рішення про незастосування податкових різниць і зазначити про це у Декларації у полі «Наявність рішення» (детальніше це питання ми висвітлювали тут).
***
Читайте також: