Коригували фінрезультат на податкові різниці та отримали дохід менше 40 млн грн: які наслідки?
Вилучено з «Моїх новин»
Зміна прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці платником податку, у якого річний дохід за останній річний період не перевищує 40 млн грн, нормами ПКУ не передбачена
30.12.20203 053
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці у підкатегорії 102.12 «ЗІР» зазначили, що зміна прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, нормами ПКУ не передбачена.
Отже, платник податку на прибуток, який використовував право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), не може у наступному звітному році визначати у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік не перевищує 40 млн гривень.
Якщо дохід платника податку на прибуток за такий рік перевищує 40 млн грн, такий платник зобов’язаний застосовувати всі різниці передбачені розд. ІІІ ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
ДПС роз'яснила порядок визначення звичайної ціни для цілей оподаткування. Звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ
Платники податку на прибуток — власники та користувачі сільськогосподарських угідь — зобов'язані визначати загальне мінімальне податкове зобов'язання та подавати відповідний додаток у складі річної декларації
ДПС роз'яснила, чи проводяться коригування фінансового результату до оподаткування при переведенні об'єктів ОЗ до складу невиробничих, та як це впливає на нарахування податкової амортизації
Поле «Код нерезидента в країні резиденції» додатка ПН до Декларації заповнюється за наявності інформації про код нерезидента, у разі відсутності інформації – поле не заповнюється або заповнюється з прокресленням
ТОВ — платник податку на прибуток виплачує в євро дивіденди юридичній особі-нерезиденту за підсумками І півріччя 2026 року із застосуванням зниженої ставки податку на доходи нерезидента 10%. Які документи слід надати банку для підтвердження права на знижену ставку та яке призначення зазначити в платіжній інструкції на переказ валюти?
Працівник перебував у відпустці та захворів. У кабінеті ПФУ відображаються три закриті лікарняні: з 21.07 по 23.07, з 24.07 по 27.07 та з 28.07 по 29.07. Які дії роботодавця, якщо на 28.07 один із листків уже закритий?
