Це – пʼятий цього року (шістдесят четвертий загалом і тринадцятий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За більше ніж місяць, який минув з часу написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого. А саме:
- зʼясуємо, чи всі фізособи-«єдинники» мають вести товарний облік;
- визначимося, чому в зареєстрованому ПРРО може бути неактивним режим створення чека продажу;
- розповімо, чи будуть наслідки за несвоєчасне закриття зміни в РРО через повітряну тривогу;
- наведемо зміни до правил застосування РРО, які планують ввести при скасуванні воєнних пільг;
- зазначимо, в який термін можна використовувати КОРО або резервний РРО у разі виходу з ладу РРО;
- зауважимо, що ДПС уважно стежить за використанням платіжних терміналів торговцями.
Гарного вам читання!
***
Чи всі фізособи-«єдинники» мають вести товарний облік?
Податківці підкреслили, що зі загального числа «єдинників» ІІ – ІV груп Порядок №496 поширює свою дію виключно на платників, які здійснюють:
- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Водночас Порядок №496 поширює свою дію на ФОПів ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.
Тож «єдинники» ІІ - ІІІ груп, які не здійснюють реалізацію перелічених вище груп товарів та/або не зареєстровані платниками ПДВ, звільнені від обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, незважаючи на те, що зобов’язані проводити розрахунки за товари, роботи та послуги зі застосуванням РРО/ПРРО.
Чому в зареєстрованому ПРРО може бути неактивним режим створення чека продажу?
Режим створення чека продажу вмикається автоматично після відкриття зміни на ПРРО.
Водночас режим створення чека продажу може бути неактивним з причини блокування роботи ПРРО у разі скасування/блокування ЕЦП або е-печатки суб’єкта господарювання, який використовується у ПРРО.
Для відновлення роботи на ПРРО слід надіслати до ДПС повідомлення за формою №5-ПРРО (J/F1391802) щодо діючого ЕЦП та/або печатки. Про це ми писали тут.
Несвоєчасне закриття зміни в РРО через повітряну тривогу: чи будуть наслідки?
ДПС у своїй публікації наголосила, що у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал).
Якщо під час повітряної тривоги господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, Z-звіт має бути створений на РРО/ПРРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/ПРРО.
Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).
Реформа застосування РРО при скасуванні воєнних пільг: що чекає на бізнес?
19 червня відбулося засідання робочої комісії щодо законопроєкту №8401. На ньому розглядалися питання не тільки скасування спецгрупи ЄП, мораторію на перевірки ДПС, але й питання застосування РРО під час війни та долі штрафів.
Так, от нардепи на засіданні домовилися про:
- спрощення фіскального чеку;
- зменшення штрафів для «єдинників» ІІ і ІІІ груп. За правками до проєкту Закону штрафи становитимуть 25% за перше порушення і 50% – за повторне порушення і діятимуть до скасування або припинення воєнного стану/протягом двох років.
Який термін використання КОРО або резервного РРО у разі виходу з ладу РРО?
Чернівецькі податківці зазначили, що за пунктом 2 ст. 14 Закону №265 у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.
А от у разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону №265).
ДПС уважно стежить за використанням платіжних терміналів торговцями
ДПС у своєму розʼясненні нагадала, що з 1 січня 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у пп. 4 п. 1 Постанови) повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Але наразі на адресу ДПС надходять скарги громадян щодо незабезпеченння продавцями товарів можливості проведення розрахунків за допомогою платіжних карток та банківських терміналів.
Тож такі скарги будуть для ДПС підставою для проведення перевірок відповідних торговців.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
