Відповідно до пп. 145.1.2 ст. 145 ПКУ нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено у п. 145.1 цієї статті, і зупиняється на період його виведення з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації). При визначенні строку корисного використання (експлуатації) враховують:
• очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
• фізичний та моральний знос, що передбачається;
• правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта;
• інші фактори (пп. 145.1.3).
Придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю (п. 146.4 ст. 146 ПКУ).
Згідно з п. 146.5 цієї статті первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:
• сум, що сплачуються постачальникам активів і підрядчикам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційних зборів, держмита і аналогічних платежів, які здійснюються у зв’язку з придбанням/отриманням прав на об’єкт основних засобів;
• сум ввізного мита;
• сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);
• витрат на страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрат на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;
• фінансових витрат, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
• інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Таким чином, при зарахуванні на баланс основних засобів, які вже були у користуванні, з метою нарахування амортизації платник податку самостійно встановлює строк корисного використання (експлуатації) об’єкта у наказі по підприємству з урахуванням його потужності або продуктивності, фізичного та морального зносу тощо. При цьому цей строк не може бути меншим від строку, визначеного у п. 145.1 ст. 145 ПКУ.
«Вісник податкової служби України» від 27.04.2012, №16
