Відповідь. Склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визнання встановлено ст. 138 Податкового кодексу. При цьому є дві головні вимоги для їх формування у податковому обліку:
* витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розділом II Податкового кодексу (п. 138.2 зазначеної статті);
* витрати мають бути пов'язані з провадженням господарської діяльності.
Відповідно до абзацу «ґ» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок тощо) належать до адміністративних витрат.
Водночас витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу).
Враховуючи наведене, якщо визначено, що телефонні розмови проводилися фізичною особою, яка перебуває у трудових відносинах з таким платником податку, в особистих цілях, то вартість послуг зв'язку не включається до складу витрат підприємства. У разі якщо особу, яка здійснювала телефонні розмови в особистих цілях, ідентифіковано, вартість спожитих нею послуг зв'язку визнається заборгованістю такої особи перед платником податку. Таку заборгованість може бути погашено або шляхом внесення коштів у касу платника податку, або шляхом її утримання із заробітної плати (за наявності відповідної заяви працівника чи наказу (розпорядження) директора). Кошти, отримані від працівника як відшкодування вартості спожитих послуг зв'язку, фактично покривають понесені платником податку втрати, тому зазначена сума не включається до складу доходу такого платника податку.
«Вісник податкової служби України» №22, червень 2012 р.
