5 жовтня 2026 року у ВРУ зареєстровано проєкт Закону №16126 «Про особливості організації трудових відносин та соціального захисту осіб, які забезпечують життєдіяльність на територіях активних бойових дій, в умовах воєнного стану». Його авторами є С. Козир, В. Войцехівський та ін. нардепи.
Як зазначено у пояснювальній записці, законопроєкт має комплексний характер та визначає особливості організації трудових відносин і соціального захисту цивільних осіб, які починаючи з 24 лютого 2022 року під час дії воєнного стану особисто виконували або виконують відповідні обов’язки на територіях активних бойових дій.
Хто зможе отримати новий статус?
Передбачено, що дія законопроєкту поширюватиметься на:
- працівників операторів критичної інфраструктури, їх філій та представництв;
- державних службовців та інших працівників місцевих державних адміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, а також військових адміністрацій населених пунктів у разі їх утворення;
- працівників органів місцевого самоврядування;
- працівників юридичних осіб державної форми власності, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад або у спільній власності територіальних громад, управління якими здійснюють районні, обласні ради;
- працівників підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу, а також підприємств, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору систем життєзабезпечення.
Водночас дія законопроєкту не поширюватиметься на військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та інших осіб, для яких законом установлено спеціальну систему грошового або соціального забезпечення у зв’язку з проходженням військової служби чи іншої служби спеціального характеру.
Статус учасника забезпечення життєдіяльності на територіях активних бойових дій пропонується надавати особі, яка документально підтвердила понад 180 календарних днів особистого безпосереднього виконання посадових, службових, професійних чи трудових обов’язків на територіях активних бойових дій починаючи з 24 лютого 2022 року під час дії воєнного стану.
Створення окремого державного реєстру та обов’язкового окремого посвідчення Учасника законопроєктом не передбачається. Відомості про відповідні рішення мають обліковуватися з використанням існуючих державних інформаційних систем. У частині соціального захисту законопроєкт не створює нового паралельного механізму виплат.
Головні трудові та безпекові гарантії, передбачені законопроєктом:
- Підвищена оплата праці.
- Особливості встановлення робочого часу.
- Час відпочинку та відновлення працездатності.
- Безпека праці та право на тимчасове припинення небезпечної роботи.
- Соціальний захист у разі встановлення інвалідності або загибелі (смерті).
- Безперервність роботи та бронювання військовозобов’язаних.
Підвищена оплата праці
Особа, яка має право на новий статус, за час особистого виконання обов’язків на території активних бойових дій має право на підвищену оплату праці порівняно з базовою оплатою за відповідною посадою або роботою поза такими територіями.
Кабмін встановлює єдиний мінімальний розмір такого підвищення у відсотках (пропорційно відпрацьованому часу), який не залежить від форми власності роботодавця чи посади.
Для небюджетних підприємств підвищення фінансується за рахунок роботодавця (колективним чи трудовим договором може встановлюватися вищий розмір).
Особливості робочого часу та відпочинку
Робочий час таких осіб встановлюється відповідно до законодавства про працю з урахуванням особливостей, визначених Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та цією статтею. Збільшення нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень допускається лише у випадках, прямо передбачених законодавством про воєнний стан, з пропорційною оплатою.
Час переміщення до укриття, перебування в ньому та повернення через сигнал тривоги не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності чи зменшення зарплати.
Час відпочинку та відновлення працездатності
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку під час роботи в зонах бойових дій становить не менше 42 годин (у виняткових випадках для критичної інфраструктури його можна скоротити до 24 годин із наданням компенсації протягом 14 днів).
Колективним або трудовим договором можуть установлюватися додаткові оплачувані періоди відновлювального відпочинку. Такі періоди не можуть замінювати інші обов’язкові гарантії оплати праці чи часу відпочинку, встановлені законом.
Безпека праці та право на зупинення роботи
Роботодавець зобов'язаний оцінювати ризики та забезпечувати доступ до укриттів, засобів захисту й зв'язку.
Працівник має право тимчасово припинити роботу та залишити небезпечну ділянку у разі загрози життю чи здоров'ю через бойові дії або втрату доступу до укриття. Таке припинення не вважається прогулом чи дисциплінарним проступком і не може бути підставою для звільнення чи позбавлення виплат.
Безперервність роботи та бронювання
На військовозобов'язаних працівників, які визнані критично необхідними для забезпечення безперервності діяльності на територіях активних бойових дій, не поширюються кількісні обмеження щодо обсягів бронювання.
Коли набере чинності закон?
Наразі це проєкт. Але у разі його прийняття Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім статті 5, яка вводиться в дію через два місяці з дня набрання чинності цим Законом.
Надання статусу за періоди до введення Закону в дію не є підставою для ретроспективного перерахунку заробітної плати, нарахування нових доплат, застосування кредитного захисту або інших виплат за минулі періоди.
Одночасно пропонується внести узгоджувальні зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо тривалості щотижневого безперервного відпочинку.
