У Законі №1105 є зміна, яку сміливо можна назвати революційною. Ми говорили про неї і раніше, але тоді в це важко було повірити. Адже з січня 2023 року працівників, які працюють за сумісництвом, фактично позбавили права на отримання лікарняних за всіма місцями роботи. Тепер вони можуть отримати лікарняні лише за одним місцем роботи!
В абзаці другому частини першої ст. 22 Закону №1105 зазначено таке: «Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як розуміти «або» у цій нормі?
У листі ПФУ від 16.01.2023 р.№1468-1025/Я-03/8-2800/23 зазначено, що у словосполученні «надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом)» використано сполучник «або», який уживається на означення того, що з низки перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий лише один!
Тож з цього випливає, що працівник повинен мати вибір, де саме йому отримувати лікарняні. І це, як ми вже зазначили вище, має бути лише одне з місць роботи.
На місці працівника ми б, звісно, вибрали те місце роботи, де більша зарплата, адже там буде більшою і сума лікарняних. Проте чи сам працівник має зробити цей вибір?
Черговість місць роботи при реалізації права
Тут фахівці ПФУ у листі від 16.01.2023 №1468-1025/Я-03/8-2800/23 дійшли висновків, яких не існує в Законі №1105. Цитуємо: «частиною першою статті 22 Закону визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологах страхувальниками за основним місцем роботи (діяльності).
З урахуванням наведеного допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах призначається та надається застрахованим особам страхувальниками за основним місцем роботи (діяльності), і лише у разі нереалізації застрахованою особою права на таку допомогу вона надається за місцем роботи за сумісництвом (наймом)».
Також про «першочерговість» фахівці ПФУ зазначали в листі від 26.01.2023 р. №2748-2294/К-03/8-2800/23: «першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності страхувальниками за основним місцем роботи».
І вже в листі ПФУ від 24.01.2023 р. №2371-2159/Я-03/8-2800/23, продовжуючи тему про «реалізацію - нереалізацію», вони пішли далі.
На думку фахівців ПФУ, документальним підтвердженням нереалізації права застрахованої особи на страхову виплату у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності буде вмотивоване рішення роботодавця про відмову у призначенні страхової виплати. Тобто насправді вибору у працівника немає. Рішення, платити чи ні, приймає роботодавець. Але і в нього вибір є досить умовним. Адже відмова має бути обґрунтованою, а пояснити, чому, всупереч обов’язку, роботодавець не виплатив лікарняні, досить непросто.
Як випливає із зазначеного вище, має бути окремий документ «рішення» про відмову. Це такий собі аналог колишнього Протоколу соціальної комісії, яка призначала лікарняні або вирішувала відмовити у виплаті.
До речі, якщо працівник має декілька місць роботи за сумісництвом, треба також пам’ятати, що реалізацію права на страхову виплату у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності передбачено лише за одним місцем роботи. Тобто мало того, що на лікарняні можна розраховувати лише з одного місця роботи за сумісництвом, ще й буде потрібно надати рішення з основного місця роботи про відмову у призначенні страхової виплати.
Форму такого рішення на сьогодні не затверджено, тож оформити його можна у довільній формі. Залишається загадкою, чому фахівці ПФУ не вказали, що такі рішення потрібно зібрати з усіх місць роботи працівника, крім одного, для можливості переконатися, що сумісник отримає лікарняні лише в одного роботодавця.
Також якщо працівник є внутрішнім сумісником, то лікарняний оплачується лише за основним місцем роботи.
Ось такі правила тепер діють щодо лікарняних, які оплачує ПФУ. І щодо допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, до речі, теж! А як щодо тих лікарняних, які виплачують за рахунок роботодавця?
Що робити, якщо працівник хворіє лише 5 днів
Питання це непросте. Адже зміна в Законі №1105 говорить про допомогу, яку виплачують за рахунок ПФУ. А в оплаті перших 5 днів тимчасової непрацездатності змін нібито не відбулося.
У своєму листі 26.01.2023 р. №2748-2294/К-03/8-2800/23 фахівці ПФУ зазначили, що питання надання лікарняних за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності врегульовано нормами Порядку №440. І це відповідає нормі абзацу другого частини другої статті 15 Закону №1105.
Нагадаємо, Порядком №440 врегульовано умови оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованій особі (далі - дні тимчасової непрацездатності) коштом роботодавця.
У п. 2 Порядку №440 зазначено, що оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Тобто тут змін немає. В чому логіка і чому лікарняні коштом держави мають бути меншими, ніж коштом роботодавця, і як роботодавцю оформити відмову лише на частину періоду непрацездатності, яка починається з шостого дня?
Тож запитань, більше ніж відповідей. Ймовірно, ці зміни щодо лікарняних є тимчасовими або ж планують скасувати сплату ЄСВ за працівників, які працюють за сумісництвом. А можливо, то взагалі помилка в Законі №1105. Адже до Порядку №1266 не поспішають вносити відповідні зміни, і в ньому і нині йдеться про розрахунки лікарняних окремо за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом.
Проте наразі зрозуміло одне - ПФУ пропустить заявку-розрахунок на сумісника лише за одним місцем роботи. Усі наступні заявки, у яких буде посилання на вже узгоджений до оплати листок непрацездатності, чекає відмова.
Але, на нашу думку, це стосується страхових випадків, які сталися до 1 січня! У разі якщо лікарняний було відкрито у 2022 році, і лікарняні, і декретні повинні призначатися на підставі старих правил. Тобто як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.