Мобільний зв'язок для працівників: правила оподаткування

ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці».

Норми встановлені абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ.

Інструкцією №5 визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Так, згідно з пп. 2.2.9 розділу ІІ Інструкції №5 фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.

Підпунктом 14.1.47 ПКУ визначено, що кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) – є додатковим благом.

Тобто, сума коштів, відшкодована працедавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування єдиного внеску за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях, зокрема це угода про надання послуг мобільного зв’язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо.