Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Міністерство фінансів у листі від 04.03.2014 р. №31-08410-07-10/4651 нагадало, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухоблік, за формою і змістом. Тобто перевіряються наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухобліку, логічна ув'язка окремих показників.
У разі виявлення невідповідності первинного документа такі документи з письмовим обгрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Згідно зі ст. 8 Закону про бухоблік відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно з п. 22 частини першої ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 р. N 7-рп/2001 зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.
Таким чином, згідно із зазначеним Законом відповідальність за операції, факт здійснення яких підтверджується первинними документами, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів і надала дозвіл на здійснення такої операції.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
