Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків розповідає, що п. 44.1 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено в законодавстві.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому п. 44.1 ПКУ.
Відповідно до пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається, виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами / послугами – виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ПКУ).
Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у терміни, встановлені у ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
З метою застосування п. 198.5 ПКУ податкові зобов’язання визначаються за товарами / послугами, необоротними активами:
придбаними для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
придбаними для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючий орган в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявив нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей, передбачених у розд. V ПКУ, такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абзац десятий п. 198.5 ПКУ).
Відповідно до п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений у ПКУ термін.
Строки для реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН визначені у п. 201.10 ПКУ, п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п. 58.1 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (далі – ППР), зокрема якщо за результатами перевірки контролюючий орган установив факт завищення розміру задекларованого від’ємного значення, у тому числі суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розд. V ПКУ.
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, зі змінами (далі – Порядок №1204).
Відповідно до Порядку №1204 контролюючий орган складає ППР за формами, зокрема:
«В4» – у разі зменшення від’ємного значення суми ПДВ (п. 2 розд. ІІ Порядку №1204).
Правила оскарження рішень контролюючих органів визначено у ст. 56 ПКУ.
Відповідно до пп. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, сума збільшення / зменшення від’ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до ст. 56 ПКУ, вказується у рядку 16.3 декларації з обов’язковим заповненням таблиці «Збільшено / зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі ППР та/або уточнюючого розрахунку».
Узгодженим відповідно до ст. 56 ПКУ вважається ППР, стосовно якого закінчилась процедура адміністративного оскарження або судове рішення відповідно до вимог ПКУ адміністративного судочинства України і яке набрало законної сили.
Правові основи функціонування Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) регулюються ст. 200-1 ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою КМУ від 16.10.2014 №569 (далі – Порядок №569).
Згідно з п. 200-1.3 ПКУ платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (SНакл), обчислену за формулою зазначеною у п. 200-1.3 ПКУ.
Так, при обрахунку суми, на яку платник може зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування в ЄРПН (далі – показник SНакл), враховуються: суми ПДВ, обраховані, виходячи з обсягу постачання товарів / послуг, зазначеного платником податку у податковій звітності з ПДВ, поданій за відповідні звітні періоди; суми ПДВ, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування, які зареєстровані в ЄРПН за операціями з постачання товарів / послуг, здійсненими платником податку протягом відповідних звітних періодів; суми податкових зобов’язань із ПДВ, задекларовані платником до сплати в бюджет (з урахуванням уточнюючих розрахунків); та суми поповнення основного рахунку в СЕА ПДВ.
Обрахунок показника SНакл та його складових здійснюється відповідно до алгоритмів, розроблених з урахуванням вимог відповідних норм ПКУ та Порядку №569, які регламентують функціонування СЕА ПДВ.
Отже, у разі встановлення нестачі товарно-матеріальних цінностей такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, та у такого платника податків виникає обов’язок щодо складання зведеної податкової накладної, відповідно до вимог п. 198.5 ПКУ та реєстрації її в ЄРПН у терміни, визначені в абзаці сімнадцятому п. 201.10 ПКУ.
Наявність узгодженого за результатами перевірки ППР за формою «В4» не звільняє платника податків від складання податкової накладної та реєстрації її в ЄРПН у терміни, визначені в абзаці сімнадцятому п. 201.10 ПКУ.
Суму, визначену у ППР за формою «В4», зокрема суму зменшення від’ємного значення ПДВ, узгоджену за результатами перевірки контролюючого органу, необхідно відображати у рядку 16.3 декларації за той звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження ППР, враховуючи процедури адміністративного та судового оскаржень відповідно до ст. 56 ПКУ.
Водночас у такій декларації необхідно заповнити таблицю «Збільшено / зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі ППР та/або уточнюючого розрахунку».
