• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Імпорт до реєстрації платником ПДВ: чому аркуш коригування не дає права на податковий кредит – роз'яснення ДПС

Вилучено з «Моїх новин»

ФОП – платник ЄП 3 групи здійснив ввезення товарів в Україну зі сплатою ПДВ не у статусі платника ПДВ. Митниця донарахувала імпортний ПДВ уже після реєстрації платником ПДВ. Чому ДПС відмовляє у податковому кредиті? І чому аркуш коригування не рятує ситуацію?

Про що ця стаття?

Імпорт до реєстрації платником ПДВ: чому аркуш коригування не дає права на податковий кредит – роз'яснення ДПС
  1. З якою ситуацією ФОП звернувся до ДПС?
  2. Які є правила для отримання права на податковий кредит при імпорті?
  3. Позиція ДПС: якщо за митною декларацією права на ПК не було, то аркуш коригування не допоможе
  4. Чи можна подивитись на цю ситуацію з іншої точки зору?
  5. Практичні висновки та рекомендації
  6. Що почитати додатково про аркуш коригування?

Коментар до ІПК ДПС від 22.10.2026 №6176/ІПК/99-00-24-03-03

З якою ситуацією ФОП звернувся до ДПС?

До ДПС за роз’ясненням звернувся ФОП на єдиному податку 3 групи. У 2023 році він завозив в Україну товари. Митна декларація була оформлена, ПДВ сплачено на митниці, але статусу платника ПДВ ще немає – реєстрація відбулася лише наступного року, 01.10.2024 р. Минає час, і раптом у 2026 році митний орган після перевірки оформлює аркуш коригування і донараховує митні платежі. Підприємець уже як платник ПДВ сплачує додаткові суми.

Натомість виникає запитання: чи можна цю доплату включити до податкового кредиту?

Відповідь ДПС виявилася однозначною і, на жаль для бізнесу, невтішною. Давайте розберемося, на чому ґрунтується позиція податківців, які норми зіграли ключову роль і чи є простір для інших поглядів.

Які є правила для отримання права на податковий кредит при імпорті?

ПКУ чітко визначає об’єкт оподаткування ПДВ – операції з ввезення товарів на митну територію України (пп. «в» п. 185.1). База оподаткування ПДВ також окреслена – договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості з урахуванням мита та акцизного податку (п. 190.1 ПКУ).

Пунктом 187.8 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Надалі, суми податку, сплачені при ввезенні товарів, відносяться до податкового кредиту (пп. «ґ» п. 198.1 ПКУ).

Документом, що посвідчує право на податковий кредит, вважається митна декларація, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ). Без такої декларації (або інших документів, передбачених п. 201.11) сплачені суми до кредиту не потрапляють (п. 198.6 ПКУ).

Аркуш коригування, яким вносяться зміни після завершення митного оформлення, є невід’ємною частиною митної декларації (п. 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 №450).

Саме ці норми й лягли в основу висновку ДПС.

Позиція ДПС: якщо за митною декларацією права на ПК не було, то аркуш коригування не допоможе

ДПС переконана, що якщо на дату оформлення митної декларації особа не була зареєстрована платником ПДВ, право на включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту на підставі цієї декларації відсутнє. Відповідно, аркуш коригування, оформлений до такої митної декларації, навіть якщо ним донараховано ПДВ уже після реєстрації платником, не може бути підставою для формування податкового кредиту. І неважливо, як ці суми відображаються в системі електронного адміністрування ПДВ.

Дійсно, результат коригування митних платежів (донарахування чи повернення) відображається в рядках 11.1, 11.2 (залежно від ставки) декларації з ПДВ того звітного періоду, у якому оформлено аркуш коригування. Але, на думку ДПС, це працює лише тоді, коли первісна митна декларація давала право на податковий кредит. У нашому випадку – ні.

Щодо показника ∑Митн у системі електронного адміністрування ПДВ, то ДПС погодилася, що він збільшує реєстраційний ліміт на підставі даних митних декларацій з урахуванням аркушів коригування. Однак саме по собі потрапляння суми до ∑Митн не створює самостійного права на податковий кредит. Право визначається окремо і залежить від наявності статусу платника ПДВ на момент оформлення первісної митної декларації та відповідних підтверджуючих документів.

Отже, відповіді на всі чотири питання платника зводяться до одного: права на податковий кредит немає. Уточнюючі розрахунки подавати не потрібно, бо нічого включати до податкового кредиту.

Ви читаєте повну версію статті, бо підписані на «Дебет-Кредит». Дякуємо!

Чи можна подивитись на цю ситуацію з іншої точки зору?

Тут варто зупинитися і подивитися на ситуацію не лише очима податківців, а й з точки зору елементарної справедливості та логіки податкового механізму.

Підприємець у 2023 році сплатив імпортний ПДВ. Як неплатник він не міг віднести цю суму до податкового кредиту. Статус платника дає право формувати кредит лише за операціями, здійсненими вже в статусі платника.

Але доплата 2026 року – це нова сплата. Гроші пішли до бюджету вже тоді, коли підприємець був повноцінним платником ПДВ. Аркуш коригування підтверджує саме цю доплату.

Тому ДПС могла б міркувати так: п. 198.2 ПКУ прив’язує дату віднесення до податкового кредиту саме до дати сплати податку. Донарахування і фактична доплата відбулися після реєстрації. Аркуш коригування є документом, що підтверджує сплату (як невід’ємна частина митної декларації). Чому б не розглядати суму доплати як самостійне право на кредит у періоді її сплати та оформлення аркуша?

На жаль, ДПС такого підходу не підтримує.

Теоретично можна спробувати оскаржити таку позицію в суді, посилаючись на те, що:

  • сплата додаткового ПДВ відбулася вже платником;
  • аркуш коригування підтверджує саме цю сплату;
  • система електронного адміністрування враховує суму доплати в ∑Митн, збільшуючи ліміт.

Але кого підтримає в цій ситуації суд, заздалегідь вгадати важко.

Практичні висновки та рекомендації

  1. Якщо імпорт відбувався до реєстрації платником ПДВ – розраховувати на податковий кредит навіть за пізнішим аркушем коригування не варто.
  2. Відображення доплат у ∑Митн системи електронного адміністрування ПДВ – це лише про реєстраційний ліміт. На думку ДПС, воно не замінює собою право на кредит і не створює його автоматично.
  3. У подібних ситуаціях краще заздалегідь зважити доцільність добровільної реєстрації платником ПДВ ще до великих імпортних поставок.
  4. Якщо сума доплати значна – можна спробувати отримати ІПК саме на свою адресу (хоча відповідь, найімовірніше, буде аналогічною) або підготувати аргументацію для можливого судового спору.

Що почитати додатково про аркуш коригування?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Звітність»