Частина друга статті 9 Закону №2464 визначає, що єдиний внесок обчислюється на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Порядок нарахування та сплати єдиного внеску визначений статтею 9 зазначеного Закону та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. №21-5 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за №994/18289.
Згідно з пп. 4.3.3 п. 4.3 розділу ІУ Інструкції, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, в якому були здійснені нарахування.
Платники-роботодавці подають до органів ПФУ звіт, форми та строки подання якого визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджено постановою правління ПФУ від 08.10.2010 р. №22-2 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 р. за №1014/18309 (далі — Порядок).
Враховуючи зазначене та відповідно до бухгалтерських документів про нараховану заробітну плату, у разі нарахування (зменшення) заробітної плати за попередні періоди у поточному місяці, суми коригувань відображаються у фонді оплати праці місяця, в якому проведено їх нарахування (зменшення) (відповідні графи таблиць 1 та 6 додатку 4 до Порядку), тобто у цьому випадку у звіті за поточний місяць реквізит 10 «тип нарахувань» у Таблиці 6 додатка 4 не заповнюється.