Статтею 296 Кодексу визначено порядок ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку.
Форму податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. №1688, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 р. за №1533/20271.
Так, відповідно до п. 296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу. Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку другої та третьої груп подають до органу ДПС податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у т. ч. у разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Свою чергою, порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено статтею 179 Кодексу, відповідно до якої платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.
При цьому пунктом 179.2 статті 179 Кодексу визначено, що відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:
тільки від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Тобто фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, який отримував доходи лише від здійснення підприємницької діяльності, не подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо немає інших підстав для обов’язкового декларування доходів.