Аналітика від Дт-Кт: нова декларація акцизного податку

Загальні правила

Форму нової декларації затверджено наказом Мінфіну України від 23.01.2015 р. №14. Ним затверджено і Порядок заповнення і подання декларації акцизного податку (далі — Порядок №14).

Спосіб подання декларації до ДПІ встановлено, як і для більшості інших податкових декларацій, пунктом 49.3 ПКУ (його норми повторюються в п. 5 р. ІІІ Порядку №14):

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Із «шапки» самої форми ми бачимо, на яких платників акцизного податку вона поширюється (у рядку 05 проставляється позначка «х» у полі під відповідною нормою п. 212.1 ПКУ). Тобто нова форма декларації є уніфікованою — усі платники акцизного податку подають декларацію за цією формою, виключень немає.

Зверніть увагу: серед операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, за пп. 213.1.11 ПКУ, є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль. Платником акцизного податку в такому випадку є власник транспортного засобу, а ним може бути і звичайна фізособа, яка не має підприємницького статусу. І така особа, згідно з п. 223.2 ПКУ, теж зобов’язана подавати таку декларацію. Вона в цьому випадку подається з позначкою «х» під підпунктом 212.1.14, і складається із загальної частини декларації, розділу Г і додатка 1. 

Декларація складається із загальної частини та шості розділів, позначених буквами від А до Д, і певної кількості додатків (наразі їх 9), заповнення яких залежить від категорії платника податку та об’єкта оподаткування. І, як зазначено у п. 2 р. І Порядку №14, платники заповнюють та подають розділи та додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання із сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у колонці «Ознака подачі» на останньому аркуші декларації. Якщо платник є одночасно платником акцизного податку за різними видами господарської діяльності, то він подає одну декларацію з відповідними розділами та додатками до неї (п. 3 р. ІІІ Порядку №14). Відмітка про подані у складі декларації розділи та додатки (із зазначенням кількості примірників та кількості сторінок таких додатків) теж проставляється на останньому аркуші декларації.

Як і інші податкові декларації, ця має три типи — звітна, звітна нова та уточнююча. Отже, для звітування з акцизного податку платник подає декларацію типу «звітна», а для виправлення помилок — типу «звітна нова» або «уточнююча» (відповідно до п. 50.1 ПКУ). При цьому, згідно з п. 17 р. ІІІ Порядку №14, виправлення самостійно знайденої помилки за минулі звітні періоди може здійснюватися платником податку як у декларації за звітною або звітною новою формами за період, у якому було знайдено помилку (при цьому заповнюється додаток 8, який є невід’ємною частиною такої декларації), так і шляхом подання уточнюючої декларації, яка містить загальну частину і додаток 8 до неї. При цьому, як визначено п. 3 р. ІІ Порядку №14, якщо уточнення здійснюється через самостійний документ, звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Базовим періодом подання декларації є календарний місяць (п. 223.1 ПКУ). Це означає, що за пп. 49.18.1 ПКУ декларацію слід подати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відомості, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами та даними бухгалтерського обліку (п. 44.1 ПКУ та п. 19 р. ІІІ Порядку №14). У декларації вказуються всі передбачені її формою показники, а в разі незаповнення через їх відсутність ставиться прокреслення (п. 16 р. ІІІ Порядку №14). Усі показники у декларації (крім додатків!) проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п. 7 р. ІІ Порядку №14).

Решта правил складання декларації подібні до правил, встановлених для інших податкових декларацій (зокрема, щодо обов’язкових реквізитів, визначених п. 48.3 ПКУ). Також, за п. 9 р. ІІ Порядку №14, якщо платник вважає, що форма декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ, він має право зазначити цей факт у додатку 9 до декларації. Це відповідає нормі п. 46.4 ПКУ, і, відповідно, у разі необхідності платник податку може подати разом із декларацією доповнення до неї, складені за довільною формою, що вважатимуться невід’ємною частиною цієї декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Крім того, слід зважати і на зазначене в п. 14 р. ІІІ Порядку №14: незалежно від наявності відмови(1) у прийнятті декларації платник зобов’язаний погасити податкове зобов’язання, самостійно визначене ним у такій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (тобто протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації).

------1----------

Відмова у прийнятті декларації допускається лише в разі недотримання платником податків норм ст. 49 ПКУ (див. п. 49.10 ПКУ).

--------------------

Розгляньмо заповнення цієї декларації однією з новостворених категорій платників акцизного податку — СГ роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Заповнення декларації СГ роздрібної торгівлі підакцизними товарами

Платник акцизного податку за пп. 212.1.11 ПКУ — СГ роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів (далі — СГРТ), заповнює та подає лише розділ Ґ та додаток 6 до декларації.

Згідно з п. 223.2 ПКУ, подається декларація СГРТ за місцем реєстрації як платника акцизного податку. Таким місцем, відповідно до пп. 212.3.1-1 ПКУ, є місцезнаходження пункту продажу підакцизних товарів. Отже, якщо такі пункти продажу знаходяться у різних територіально-адміністративних одиницях, то декларації за ними слід буде подавати окремо.

Додатки до декларації є її невід’ємною частиною. Це означає, що подання загальної частини декларації та розділу Ґ недостатньо для виконання СГРТ його обов’язку звітування з акцизного податку — обов’язково слід подати і додаток 6 у складі такої декларації.

Роздрібна торгівля деякими підакцизними товарами потребує ліцензування. Зокрема, ліцензії потрібні на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Тому СГРТ слід пам’ятати про зазначене в п. 4 р. ІІІ Порядку №14: платник, який має діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, зобов’язаний подавати декларацію за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді.

Розділ Ґ «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється відповідно до п. 7 р. IV Порядку №14. Він містить два рядки:

— Ґ1, у якому загальною сумою і в розрізі підакцизних товарів (усього 11 підпорядкованих рядків за видами таких товарів) зазначається сума акцизного податку (в разі, якщо подається кілька декларацій за різними територіально-адміністративними одиницями — зазначається сума податку, яка сплачуватиметься саме в цей місцевий бюджет відповідно до вартості підакцизних товарів, реалізованих в пунктах продажу на території цієї адміністративної одиниці);

— Ґ2, у якому податкові зобов’язання з акцизного податку зазначаються в розрізі КОАТУУ(2). При заповненні цього рядка зазначаються коди місць здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами — у фактичній кількості таких кодів.

-----2--------

КОАТУУ (Державний класифікатор ДК 014-97 «Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України», затверджений наказом Держстандарту України від 31.10.97 р. №659) складається з кодів та назв всіх адміністративно-територіальних об’єктів України, які згруповані за ознаками територіальної спільності, історичних, економічних, географічних, етнічних і культурних особливостей.

-----------------

Додаток 6 до декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів згідно з п. 6 р. V Порядку №14.

«Шапка» додатка 6 містить номер розділу — Ґ, код операції — Ґ1 і місяць та рік звітного періоду. Код місця торгівлі за КОАТУУ теж вказується на самому початку додатку 6.

Далі йде таблиця із 7 граф та 11 рядків (а також підсумкового рядку «Усього», та назв і номеру цих граф). В ній у розрізі видів підакцизних товарів (цих категорій, як і в Розділі Ґ усього одинадцять) зазначаються:

— вартість їх реалізації (із урахуванням ПДВ), усього (графа 3) і в тому числі для подальшого комерційного використання (графа 4) (що не є об’єктом для нарахування акцизного податку, оскільки не підпадає під визначення роздрібної торгівлі підакцизними товарами за пп. 14.1.212 ПКУ), але підстави для такого звільнення від оподаткування потрібно підтверджувати документально);

— тому не дивно, що в графі 5 зазначається база для оподаткування як різниця між значеннями граф 3 і 4;

— у графі 6 зазначається ставка акцизного податку. Як встановлено пп. 215.3.10 ПКУ, це має бути ставка 5%(3);

— відповідно, у графі 7 наводиться сума акцизного податку, яка є добутком значень графи 5 та 6.

----3-------

Як зазначено у листі ДФСУ від 16.01.2015 р. №722/5/99-99-19-01-01-16, акцизний податок за ставкою 5% сплачується починаючи з 01.01.2015 р. незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки ПКУ передбачено єдину ставку для СГРТ — 5%.

-------------

А значення графи 7 у рядку «Усього» додатка 6 повинно відповідати значенню підпорядкованого рядка Ґ2 Розділу Ґ із таким самим кодом за КОАТУУ. Насамкінець нагадаємо, що, згідно з пп. 222.3.2 ПКУ, СГРТ сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів, відповідно до суми податкових зобов’язань за відповідним кодом за КОАТУУ, визначених ним у декларації в наведеному вище порядку.