Організаційні аспекти звітності
Цю декларацію подають усі ті підприємці, хто працював на загальній системі оподаткування, не вів діяльності взагалі і не перебував на спрощеній системі оподаткування, всі ті, хто зареєструвався у 2016 році і хоча б деякий період не подавав заяв про перехід на спрощену систему оподаткування.
Гранична дата подання річної звітності підприємців — 9 лютого 2017 року. Якщо є потреба скористатися податковою знижкою, звітність також слід подати до 9 лютого.
Подати майнову декларацію можна електронкою з накладенням електронного цифрового підпису, поштою (не пізніше 03.02.2017 р.) або особисто у віконце ДПI за місцем реєстрації.
Строк сплати ПДФО та військового збору за такою звітністю — 17 лютого 2017 року.
Ключові аспекти обліку визначають порядок заповнення звітності
Нагадаємо, що за приписами п. 164.1 ПКУ базою оподаткування доходів підприємця, що працює на загальній системі оподаткування, є чистий річний оподатковуваний дохід. Алгоритм його обрахунку регламентовано п. 177.2 ПКУ. Чистий оподатковуваний дохід за своєю суттю є різницею між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з госпдіяльністю такого підприємця.
Для визначення доходу застосовується касовий метод. Датою отримання доходу у «загальносистемника» є дата фактичного надходження виручки за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги. «Загальносистемник» нічим не обмежений у формі розрахунків (на відміну від «єдиноподатника», який не може проводити негрошові розрахунки). Щодо витрат, то вони мають бути документально підтверджені. В обліку «загальносистемника» знаходять відображення тільки оплачені витрати. Документальним підтвердженням є платіжні доручення, квитанції, касові ордери, фіскальні чеки та інші документи, що можуть підтвердити факт оплати товарів, робіт, послуг. Якщо «загальносистемник» здійснив бартерні операції або взаємозалік, при визначенні чистого доходу він може включити до складу витрат вартість відвантаженого товару, робіт, послуг.
Основою обліку «загальносистемника» є ведення ним Книги обліку доходів і витрат, воно регламентовано Порядком №481. «Загальносистемники» мають право вести книгу у паперовому або електронному вигляді, а записи здійснювати за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 2 та п. 5 Порядку №481). Зверніть увагу: немає доходу — записи у книзі не здійснюються, навіть якщо витрати цього дня було понесено.
ФОП, які хочуть вести книгу в електронному форматі, зобов'язані укласти договір з ДПI за місцем обліку на отримання посиленого сертифіката відкритих ключів, за допомогою яких у сервісі можна сформувати заяву на реєстрацію книги, і засобами електронного зв'язку надіслати її до ДПI. Незалежно від того, в якій формі ведеться книга (в електронній чи паперовій), вона має бути зареєстрована в податковій. У випадку паперового варіанта книги вона має бути прошнурована, пронумерована, на першій сторінці мають бути зазначені персональні дані приватного підприємця, книга має бути подана до ДПI за місцем основної реєстрації. Реєстрації підлягає і електронний варіант книги — її реєструють протягом трьох днів після подання заяви на реєстрацію.
На одного суб'єкта господарювання заводиться одна книга, незалежно від того, чи має він співробітників, чи працює сам. У разі коли «загальносистемник» не завів книги в жодному форматі, податківці застосують до нього штраф у розмірі 510 грн (або 1020 грн за повторне правопорушення, ст. 121 ПКУ).
Як говорить п. 9 Порядку №481, дані книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи. Якщо «загальносистемник» є платником ПДВ, то сума доходів та витрат відображається без урахування сум ПДВ (п. 7 Порядку №481).
За нереєстрацію у ДПI, неведення або ведення книги з порушеннями «загальносистемник» має бути готовим заплатити штраф від 51 до 85 грн, а за повторне правопорушення — від 35 до 136 грн (ст. 164-1 КУпАП).
Суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зазначають у графі 2 книги. Суму доходу відображають за касовим методом (за датою зарахування коштів на поточний рахунок, до каси платника податків та/або отриманих готівкою). Крім того, в цій графі також показують негрошовий дохід: суму заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Жодних розшифрувань і деталізацій за кожною готівковою операцією робити не треба. Готівкові надходження відображають підсумково за день. Якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов'язані з його отриманням, понесені в наступному, то «загальносистемник» за підсумком дня за фактом отримання доходу/понесення витрат (на підставі первинних документів) відповідно заповнює графу 2 та графу 6 книги*. У разі застосування терміналу під час розрахунків із покупцями товарів (робіт, послуг) «загальносистемник» заповнює графу 2 книги за підсумками робочого дня на підставі інформації, зазначеної у фіскальних звітних чеках**.
Під час перевірок податківці приділяють максимум уваги саме витратам. Найбільший інтерес для них зумовлюють графи 6 та 8. Відображаються витрати на придбання товарів, робіт, послуг, що безпосередньо пов'язані з отриманням доходу протягом дня (ч. 6 п. 6 Порядку №481). Тут слід показувати собівартість придбання реалізованих за день товарів або вартість запасів, сировини, інших ТМЦ, що фактично використані у виробництві реалізованої продукції. Зверніть увагу: сюди заносять не просто витрати за певну дату, а ті витрати, що безпосередньо взяли участь в отриманні доходу за конкретний день. Записи здійснюють за фактом отримання оплати від покупців (у роздрібній торгівлі факт реалізації чітко прив'язаний до факту оплати і, як наслідок, дати отримання доходу) і за умови що товари, роботи, послуги, що фактично отримані, є оплаченими. Графу 6 заповнюють одночасно із заповненням графи 5 і лише за фактом отримання виручки. Доки немає підтвердних документів, записів робити не можна.
Зверніть увагу: у цій графі відображають тільки ті витрати, які можна класифікувати як прямі (можна віднести на окремий об'єкт). Якщо витрати за своєю природою не пов'язані з жодним об'єктом і є, по суті, загальними для всієї діяльності, такі витрати фіксують у графі 8.
У графу 8 збираються всі витрати, що не знайшли відображення у графах 6 та 7 книги, наприклад оренда за офіс, авто, обладнання, оплата за комунальні послуги, сума ЄСВ, сплачена на себе, розрахунково-касове обслуговування тощо. Датою відображення таких витрат є дата їх фактичної оплати, без прив'язки до дати отримання доходу***.
* ЗIР, підкатегорія 104.08, відповідь на запитання: «Яким чином ФОП заповнює Книгу обліку доходів і витрат, якщо дохід отримано в одному місяці, а витрати, пов'язані з його отриманням, понесені у наступному місяці?».
**ЗIР, підкатегорія 104.08, відповідь на запитання: «Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування заповнює графу 2 Книги обліку доходів та витрат у разі застосування електронного платіжного засобу (платіжної картки)?».
***ЗIР, підкатегорія 104.08, відповідь на запитання: «Чи заповнює ФОП на загальній системі оподаткування графу 8 Книги обліку доходів і витрат у разі понесення витрат, якщо дохід за підсумком робочого дня не отримувався?».
Якщо підприємець протягом року сплачував авансові платежі, а за підсумками року отримав збиток, у нього має місце факт переплати ПДФО до бюджету. Її можна зарахувати в рахунок майбутніх платежів з ПДВ без заяви підприємця. А от врахувати її в рахунок авансів наступного окремих кварталів не можна (сума авансів визначається за даними записів книги) — тільки за підсумками остаточного розрахунку за рік. А можна (не будемо приховувати, слід буде докласти чимало зусиль) повернути на поточний рахунок за загальним правилом ст. 43 ПКУ.
Механізм заповнення звітності
Декларація і додатки до неї складають у гривнях із копійками. Ті рядки, які не підлягають заповненню, залишають порожніми (якщо звітність подається особисто на папері, в порожніх рядках слід проставити прочерки). Додатки заповнюють тільки у разі, коли вони підлягають заповненню. Якщо вони залишаються порожніми, долучати їх до декларації немає необхідності. Податківці на місцях вимагають Ф2 навіть із прочерками.
У звітності відображають:
- підприємницькі доходи за період перебування на загальній системі оподаткування — рядок 10.7 та додаток Ф2;
- доходи поза підприємницькою діяльністю: рядки 10.1 — 10.6 та рядок 10.9;
- доходи, що не є об'єктом оподаткування ПДФО, в тому числі за період перебування на єдиному податку, — ця сума відображається довідково в рядку 11;
- дані про рухоме та нерухоме майно і майно, яке надається в оренду, суборенду, — останній розділ декларації.
Уважно заповнюйте розділ II. Так, у графі 3 рядків 10.1 — 10.6, 10.9 зазначають загальну суму доходів (без вирахування ПДФО та військового збору), у графах 4 та 5 — ПДФО та військовий збір, який на момент подання звітності вже сплачено, в графах 6 та 7 — ПДФО та військовий збір, що підлягає сплаті і на момент подання звітності ще не сплачено. У графі 3 підсумовуємо дані у графі 8 розділу I додатка Ф2, у графі 6 — рядка 1.1 розділу II додатка Ф2. До графи 7 переносять значення рядка 2.1 розділу II Ф2.
У розділі III відображають доходи, що не є об'єктом оподаткування ПДФО. Вони відображаються у звітності довідково, сплачувати додаткові суми ПДФО з них не треба — рядок 11.3. Якщо протягом року підприємець протягом деякого періоду перебував на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку, сума доходу за такий період також довідково відображається в рядку 11.1, а доходи від операцій з продажу (обміну) нерухомого чи рухомого майна, які не підлягають оподаткуванню ПДФО, — в рядку 11.2.
Розділ IV містить інформацію про річну суму доходу. Сюди включають підсумок усіх видів доходів: підприємницьких, отриманих поза підприємницькою діяльністю і ті доходи, що не оподатковуються ПДФО. Цей розділ заповнюють усі суб'єкти звітності.
Розділ V заповнюють ті, хто має намір скористатися за підсумками 2016 року знижкою. Нагадаємо, що знижка застосовується тільки до доходу, отриманого у вигляді зарплати.
Розділ VI заповнюють усі, в ньому відбувається узгодження ПЗ з ПДФО та військового збору.
Той, хто має намір виправити показники вже поданої звітності, заповнює розділ VII. Рядок 29 заповнюється тільки у разі, якщо прийнято рішення повернути переплату з бюджету.
У розділі про власне майно (розділ без номеру) слід зазначити все майно, яке належить підприємцю на праві власності та/або здається в оренду станом на 31.12.2016 р. Якщо протягом року майно було продане, то інформацію про нього тут наводити не треба.
У разі якщо йдеться про «сплячого» підприємця, який протягом 2016 року не вів діяльності, у рядку 10.7 слід поставити прочерк (в електронній звітності прочерк ставити не треба — просто залишаємо рядок незаповненим).
Додаток Ф2
У графі 4 розділу I зазначають суму одержаного доходу в гривнях із копійками. Якщо підприємець провадить декілька видів діяльності, то всі витрати і доходи сукупно відображаються у книзі обліку доходів та витрат. На жаль, проблема відображення доходів та витрат у межах різних видів підприємницької діяльності залишилася навіть після оновлення форми декларації невирішеною. I надалі будемо розбивати суми «приблизно». На правильність обчислення суми ПДФО це жодним чином не впливає.
У графах 5 — 7 розділу I мають бути відображені витрати із граф 6 — 8 Книги обліку доходів та витрат, розподілених за видами діяльності. Знову ж таки «приблизно». Головне, щоб підсумок графи 5 відповідав графі 6 книги, підсумок графи 6 — річному підсумку графи 7 книги, а підсумок графи 7 — річному підсумку графи 8 книги.
Показник графи 8 обраховують за формулою: гр. 4 - гр. 5 - гр. 6 - гр. 7. Підсумок графи 8 має дорівнювати річному підсумку графи 9 книги. Показник графи 8 переносимо до графи 3 рядка 10.7 декларації. Якщо маємо від'ємний результат, то в графі 8 ставимо прочерк.
Рядок 1.1 розділу II — це добуток суми із графи 8 розділу I на ставку ПДФО 18%. Цей показник далі переносять до графи 6 рядка 10.7 декларації. Результатом річного звітування може бути і декларування збитків за 2016 рік, цей показник у 2017 рік не переноситься. А от показники в розрізі окремих місяців звітного року в межах річного звітування просто згортаються і виводиться єдиний показник фінрезультату діяльності за рік (п. 177.5 ПКУ). Саме цей показник відображатиме суму чистого доходу і буде базою оподаткування ПДФО та військовим збором.
У рядку 1.2 розділу II зазначаємо авансові платежі за I — III квартали 2016 року — показуємо суму всіх фактично сплачених у 2016 році авансів із ПДФО. Рядки 1.2 — 1.4 є суто інформаційними. Нагадаємо, за IV квартал аванс не обраховується, остаточний розрахунок податкового зобов'язання з ПДФО здійснюється на підставі річної декларації. Аванси з ПДФО «загальносистемники» обраховують як добуток 18% чистого доходу, отриманого в I, II та III кварталах, що відображений у книгах обліку доходів та витрат (пп. 177.5.1 ПКУ). Якщо результуюче значення за підсумками звітного кварталу є від'ємним, авансовий внесок взагалі не сплачується.
Додатне число рядка 1.3 розділу II говорить про те, що аванси у своїй сумі не перекрили суму річного зобов'язання із ПДФО. Якщо ж усе-таки за підсумками року зобов'язання є меншим, ніж уже в 2016 році сплачено авансів, у рядку 1.3 ставимо прочерк (залишаємо незаповненим), а на дельту (переплату за підсумком року) заповнюємо показник рядка 1.4. Зверніть увагу: без математичного знака, тільки абсолютне значення переплати.
Добуток підсумку графи 8 розділу I та ставки військового збору 1,5% зазначаємо в рядку 2.1 розділу II і в графі 7 рядка 10.7 розділу II декларації.
****
Читайте також інішу аналітику від редакції:
- Річна звітність з ЄСВ для підприємців: коли і як?