Як ми уже повідомляли, наказом Мінфіну від 24.04.2017 р. №451 затверджено зміни до форми декларації акцизного податку. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, яке заплановане на 06.06.2017 р. в "Офіційному віснику України".
Це означає, що декларацію за новою формою потрібно буде подавати вперше до 21 серпня 2017 р. за липень 2017 р. За червень 2017 р. ще звітуємо за формою декларації, що діє зараз. Такий механізм визначено п. 46.6 ПКУ та аналогічно вводилася в дію поточна форма декларації.
Зміни у декларації і у порядку її складання
Головна причина оновлення бланку декларації – це приведення її у відповідність до чинної редакції ПКУ.
Зокрема, пп. 213.3.13 ПКУ з 01.01.2017 р. звільнено від оподаткування акцизним податком операції з:
- ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої (переробленої) тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або її експорт;
- реалізації тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України;
- реалізації ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів.
Але порушення цільового використання такої сировини особами, що її ввозять/придбавають, призводить до необхідності сплати акцизного податку.
Це спричинило внесення відповідної правки до назви рядку Б7 декларації. Нагадаємо, що він має назву «Обсяги тютюнової сировини, тютюнових відходів, тютюну та промислових замінників тютюну, що отримані із звільненням від оподаткування як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) або ввезені із звільненням від оподаткування як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), у разі нецільового використання».
Отже, тепер у рядку Б7 декларації, крім обсягів за операціями, визначеними пп. 213.3.5, 213.3.6 ПКУ, слід буде зазначати і обсяги тютюнової сировини ввезені/придбані із звільненням від оподаткування, але використані не за цільовим призначенням, яке давало право на таке звільнення.
Далі, з 01.01.2017 р. підрозділ 10 розділу XX ПКУ доповнено пунктом 38.5. Він:
- стосується платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) та/або місцем здійснення діяльності яких є територія населених пунктів на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення;
- зупиняє застосування податкових пільг, встановлених п. 213.2 та п. 213.3 ПКУ. А це операції, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування акцизним податком.
У зв’язку із цим до декларації додано рядок В17, що виглядатиме так:
|
В17 |
Сума пільг з операцій, визначених пунктами 213.2, 213.3 статті 213 та статтею 229 розділу VI Кодексу, застосування яких зупинено відповідно до підпункту 38.5 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу |
Д.4 (к. 9, 10, 11) |
|
Зрозуміло, що у останній графі слід буде зазначити суму податкового зобов’язання з акцизного податку, який нараховуватиметься у зв’язку з призупиненням дії пільг (це зазначено у новому пп. 11 п. 5 розділу IV Порядку №14 ). Але, як бачимо, заповнення цього рядка вимагає і складання додатку 4 (а саме колонок 9-11). А цей додаток, навпаки, призначений для зазначення податкових пільг і до нього зміни не вносилися. Що це, помилка авторів змін чи так і було задумано? Дізнаємося з подальших роз’яснень контролерів.
Внаслідок введення нового рядку до розділу В, його підсумковий рядок отримав код В18 та змінив назву – в ньому зазначається сума значень рядків В1 - В10 та В17, за вирахуванням рядка В11 (новий п. 12 п. 5 розділу IV Порядку №14) .
Також виправлено технічні помилки у графі 3 рядків А10 та Б8: з них прибрано посилання на додатки, бо вони й так містяться у підрядках цих рядків.
Зміни у додатках до декларації і у порядку їх складання
Додаток 5 «Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів», як і раніше, подаватиметься лише до розділу Б декларації. Але у чинній формі цього додатку, в графі 10 зазначається сума акцизного податку, обчислена, виходячи із середньозваженої суми податкового зобов’язання на одиницю реалізованого товару, на який встановлено максимальну роздрібну ціну, за попередній звітний період та кількості втрачених марок акцизного податку і сум акцизного податку, сплачених при придбанні марок акцизного податку, які були втрачені.
В новій формі цього додатку, в графі 10 сума акцизного податку, який треба буде сплатити з кількості втрачених марок, визначатиметься без зменшення на суму акцизного податку, що була сплачена при придбанні таких марок (тобто, за формулою гр. 7 х гр. 8). Тепер це передбачено не тільки формою самого додатку, а й змінами до пп. 9 п. 6 розділу V Порядку №14.
Додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів», тепер заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Крім цього, з 01.01.2017 р. із визначення в ПКУ терміна «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» вилучено положення щодо реалізації пального як фізичного його відпуску з АЗС та/або АГЗС незалежно від форми розрахунків.
Отже, така реалізація в межах обсягів, отриманих від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН (пп. 213.1.12 ПКУ), перестала бути об’єктом оподаткування акцизним податком, і суб’єктам господарювання, які здійснюють такий продаж, немає потреби про нього звітувати у межах декларації.
І хоча на суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію пального та не є платниками акцизного податку з роздрібного продажу пального, продовжують поширюватися норми ПКУ щодо функціонування СЕА РП (крім тих, які реалізують тільки пальне у ємностях до 2 л), починаючи з січня 2017 р. такі суб’єкти господарювання не заповнюють розділ II додатка 6 до декларації – на цьому наголошувала ДФСУ.
Тепер відповідні зміни внесені і до форми декларації та додатку 6:
- при поданні звітності за податкові (звітні) періоди з 1 січня 2017 року значення рядка "Усього за розділами I і II"додатку 6 має дорівнювати значенню рядка "Усього" розділу I – оскільки розділ ІІ не заповнюється;
- це значення рядка переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 розділу Д декларації, з якого слова та цифри "за розділами I, II" виключили.
Однак, це не означає, що роздрібні продавці пального не складатимуть декларацію за такою реалізацією зовсім! Податківці роз’яснювали: такі продавці складають та подають декларацію до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального.
Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у додатку 11 до Декларації. Додаток 11 обов’язково заповнюється всіма платниками (юридичними та фізичними особами) акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування. Операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги отримання, імпорту чи виготовлення (пп. 213.1.12 ПКУ) зазначаються у колонці 20 додатку 11 і переносяться до рядка В2 розділу В декларації.
Це стосується поточних звітних періодів. А як бути з минулими і правом на самостійне виправлення помилок в раніше поданій податковій звітності, передбаченим ст. 50 ПКУ?
З цією метою тепер до заголовку Розділу ІІ цього додатку передбачено виноску. В ній сказано, що розділ ІІ додатку 6 до декларації заповнюється платниками акцизного податку при виправленні або уточненні показників цього розділу за податкові (звітні) періоди до 1 січня 2017 року.
Форма Розділу ІІ дозволяє виправляти помилки за будь-який звітний період (звісно, з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ) – слід вказати ставку акцизу в євро та курс НБУ, визначений згідно з колишнім абзацом другим п. 217.3 ПКУ, які діяли у періоді, який виправляється.