Декларація про валютні цінності: правила подання

Коментар до листа  від 22.02.2018 р. №719/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Хто має подавати декларацію?

Обов’язковість декларування резидентами валютних цінностей та іншого майна, яке їм належить та перебуває за межами України, встановлена ст. 9 Декрету №15-93. Але на сьогодні такої вимоги дотримуються лише суб’єкти господарювання, які мають майно за межами України чи у яких відкрито в іншій країни валютний рахунок.

Згідно зі ст. 1 Указу №319/94 таке декларування здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності щоквартально.

Що саме треба декларувати?

Мета декларування полягала в поверненні в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами. А для такого повернення держава повинна знати, які валютні цінності належать суб’єкту господарювання і знаходяться за кордоном.

Одним з видів таких цінностей є дебіторська заборгованість. При цьому не важливо, як саме вона утворилася – чи шляхом передоплати за товари, роботи, послуги нерезиденту, чи шляхом реалізації таких товарів, робіт, послуг нерезиденту. І те, і інше треба декларувати.

А що як така дебіторська заборгованість стає безнадійною?

Податківці у коментованому листі зауважили, що ні Декретом №15-93, ні Указом №319/94 не передбачено можливості недекларування наявності безнадійної дебіторської заборгованості або внаслідок виключення такої заборгованості з активів, чи у зв’язку з відсутністю активів.

Тож валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, суми безнадійної дебіторської заборгованості, виключені з активів в бухобліку після закінчення строку позовної давності, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами ЗЕД до моменту підтвердження уповноваженим органом країни розташування нерезидента щодо відсутності джерела погашення заборгованості.

Докладно про те, які саме валютні цінності слід декларувати, в коментованому листі не йдеться. Але відповідне роз’яснення на цю тему розміщено у підкатегорії 114.04 ресурсу «ЗІР».  Згідно з формою декларації в розділах ІІ-ІІІ відображаються:

• валютні кошти на рахунках, відкритих в іноземних банках;
• депозити та вклади в іноземних банках;
• фінансові та майнові внески до статутних фондів іноземних підприємств, дочірніх підприємств за кордоном;
• кошти, перераховані на придбання цінних паперів іноземних підприємств, іноземних страхових полісів;
• придбання нерухомого майна, прав інтелектуальної власності.

В розділі ІV декларації слід вказувати доходи (дивіденди) в іноземній валюті, одержані за межами України.

А в розділу V декларації «Інформаційні відомості» слід зазначати інформацію про:

• експортні операції (вартість експортованих товарів (робіт, послуг), отриману експортну виручку, у тому числі з порушенням законодавчих строків);
• імпортні операції (суму коштів, перераховану за імпортний товар (роботи, послуги), вартість імпортного товару, у тому числі поставленого з порушенням законодавчих строків);
• бартерні ЗЕД - операції, давальницькі ЗЕД - операції.

Звертаємо увагу: відсотки, які перераховуються нерезидентам за користування кредитами, позиками, у тому числі поворотною фінансовою допомогою, у декларації не відображаються.

А от обладнання, яке вивозиться за межі митної території України з метою ремонту в режимі переробки або тимчасово вивозиться для надання послуг нерезиденту, підлягає декларуванню у рядку 8 розділу ІІІ декларації з наданням відповідних пояснень.

За якою вартістю слід декларувати валютні цінності?

Декларація про валютні цінності складається в гривні. Отже, цінності, вартість яких встановлена в іноземній валюті, слід перевести в національну валюту.

Який курс валюти слід застосовувати для заповнення декларації?

При заповненні декларації показники, що міститься у відповідних її розділах, підлягають перерахунку по офіційному курсу валюти України до іноземної валюти, що встановлений НБУ на 0 годин звітної дати, тобто на 0 годин 1 числа кварталу. Про це вказували податківці у роз’ясненні з підкатегорії 114.04 «ЗІР».

В які строки подавати декларацію?

За п. 3 Наказу №207 подавати декларацію слід щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Але абз. 2 п. 5 Порядку №419 встановлено, що квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами контролюючому органу у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.

За роз’ясненнями ДФС декларацію слід подавати протягом 40 к.дн. за звітним кварталом. Про це також читайте тут і тут.

Чи подавати декларацію за звітний квартал за відсутності здійснення ЗЕД?

Податківці у підкатегорії  114.04 "ЗІР" вказали, що суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності не подають декларацію, якщо у них фактично відсутні валютні цінності та майно за межами митної території України.

Тож, якщо валютні цінності та майно у кварталі нездійснення ЗЕД у підприємства за кордоном залишаються, то воно зобов’язано подати декларацію.

Який порядок подання декларації?

За Наказом №207 декларація подається до податкового органу за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності у двох примірниках. Один примірник залишається в податкового  органі для обліку та контролю, а на другому ставиться штамп контролюючого органу і підпис відповідальної особи контролюючого органу, до якого подано декларацію.

Другий примірник декларації зі штампом податкового органу та підписом відповідальної особи суб’єкт підприємницької діяльності подає до Нацбанку. Про це ми писали тут.

Зверніть увагу: не зважаючи на те, що на сьогодні є можливість подати цю декларацію податківцям в електронному вигляді, НБУ вона подається лише у паперовому вигляді.