«Вісник. Офіційно про податки»
Коментар до ІПК від 23.10.2018 р. №4521/6/99-99-15-02-01-15/ІПК
Уточнена фінзвітність:як право перетворилося на обов’язок?
Питання щодо необхідності чи можливості подання фінзвітності як додатка до уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) було серед найактуальніших питань 2017 р. і досі залишається таким.
До того ж з 01.01.2018 р. «запрацювала» ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік, згідно з якою «підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність… на заміну раніше поданої фінансової звітності… за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин».
Цю норму контролюючі органи часто цитують у своїх роз’ясненнях. Не забувають вони і про Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419, до п. 2 якого цю норму також включено.
Тож питання щодо можливості подання уточненої фінзвітності вирішено на законодавчому рівні. Втім слід зауважити, що у Законі про бухоблік зазначено «підприємства можуть», тобто можуть подавати, але ж можуть і не подавати уточнену фінзвітність. Таким чином, цей Закон дає право, а не зобов’язує. Не подавати уточнену фінзвітність як додаток до уточнюючої декларації дозволяє також і ДФС, але лише за умови, що «показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за відповідні звітні періоди, не підлягають виправленню».
Отже, якщо уточнююча декларація складається через суто податкову помилку, наприклад неправильно розраховано суму різниць, не пов’язаних із бухгалтерськими показниками, то уточнену фінзвітність подавати не потрібно. В інших випадках – її подання не уникнути. До такого висновку ДФС дійшла у цьому та інших своїх роз’ясненнях (зокрема ІПК від 16.08.2018 р. №3559/6/99-99-15-02-01-15/ІПК та відповіді на запитання в категорії 102.23 ЗІР).
Автор погоджується з тим, що складання та подання до контролюючого органу уточненої фінзвітності не становить істотних труднощів. Але що робити з нею далі, як узгодити її існування з головним бухгалтерським принципом виправлення помилок «шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року» (п. 4 ПБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Мінфіну від 28.05.99 р. №137)? Деякі питання поки залишаються неврегульованими.
Ірина НАЗАРБАЄВА,
консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування
***
Читайте також: