Коментар до листа 14.07.2020 р. №2862/10/26-15-33-18-12-ІПК
Яким документом підтверджується інвалідність?
Неодноразово виникали запитання:
- який документ дозволяє застосовувати ставку ЄСВ 8,41%,
- з якої дати починати застосовувати ставку 8,41%,
- як діяти при наданні лікарняного листка за минулі періоди?
ЄСВ для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41%, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (ч. 13 ст. 8 Закону №2464).
Застосовувати 8,41% можна лише щодо осіб з інвалідністю. Отже, документом, що дозволяє її застосовувати, має бути документ, який підтверджує встановлення працівнику інвалідності. При цьому група інвалідності в цьому випадку (для застосування зниженої ставки ЄСВ) не має значення.
Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, тобто роботодавцем (абз. 2 п. 8 розділу III Інструкції №449).
Що це означає? Працівник має надати роботодавцю оригінал такої довідки, а роботодавець (точніше уповноважена особа, наприклад, працівник відділу кадрів) робить копію цієї довідки. Нотаріально її засвідчувати не треба. Достатньо зазначити на копії довідки (п. 71 Типової інструкції №55):
- слова «Згідно з оригіналом»,
- найменування посади,
- особистий підпис особи, яка засвідчує копію,
- її ініціали(ініціали імені) та прізвища,
- дату засвідчення копії.
З якої дати застосовувати ставку ЄСВ 8,41%?
Роботодавець, у якого працює особа з інвалідністю, нараховує та сплачує ЄСВ за таку особу в розмірі 22% з нарахованої суми заробітної плати (лікарняних) до дати отримання завіреної копії довідки МСЕК, в тому числі у проміжок часу між датою, до якої була встановлена інвалідність, і датою отримання завіреної копії довідки МСЕК після переогляду. Таке роз’яснення наводять податківці у коментованій ІПК.
Це відповідає і нормам абзацу третього п. 6 розділу III Інструкції №449, за яким нарахування ЄСВ за ставкою 8,41% здійснюється з дати одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії та закінчується датою припинення інвалідності.
Таким чином, можна зробити і ще один висновок. Якщо працівник надав таку копію довідки зі запізненням, роботодавець не зобов’язаний проводити перерахунок раніше нарахованого цьому працівнику ЄСВ. Така позиція податківців не нова, і вже оприлюднювалася раніше, наприклад, у листі ДФСУ від 27.11.2015 р. №25385/6/99-99-17-03-01-15.
Лікарняний за попередні періоди та встановлення інвалідності в поточному періоді
Обчислення ЄСВ за минулі періоди здійснюється, виходячи з розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 4 ст. 9 Закону №2464).
Винятком є випадок добровільної сплати ЄСВ згідно з ч. 5 ст. 10 Закону №2464, який ми зараз не розглядаємо.
Таким чином:
- якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності за минулі періоди, коли він інвалідом визнаний ще не був, роботодавець нараховує ЄСВ за такі періоди у розмірі 8,41%;
- якщо працівник надає роботодавцю у місяці, в якому скасована інвалідність, листок непрацездатності за минулі періоди, то роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22%.
Застосування (або незастосування) зниженої ставки ЄСВ щодо працівників-інвалідів впливає на ще один обов’язок роботодавців, у яких такі інваліди працюють за основним місцем роботи.
Справа в тому, що застосування ставки ЄСВ 8,41% відміняє обов’язок сплати ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок. Отже, ставка ЄСВ 8,41% застосовується до фактичного доходу такого інваліда (в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ).
При цьому не забуваймо, що з метою нарахування ЄСВ доходи діляться на місяці, за які вони нараховані. Отже, наприклад, лікарняні за вересень, нараховані в жовтні, оподатковуватимуться ЄСВ в жовтні, але вважатимуться доходом вересня. Тож з метою порівняння з розміром максимальної величини бази нарахування ЄСВ, ці лікарняні слід буде додати до решти вересневих доходів (наприклад, зарплати, звісно, за наявності).
І навпаки, якщо дохід працівника, якому скасована інвалідність за місяць з врахуванням виплат за листком непрацездатності, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ 22%.
Отже, виходить, що працівник може хворіти три місяці і не надавати листка непрацездатності (при цьому не мати інвалідності). Та якщо в місяці виходу на роботу йому інвалідність встановили, то весь листок непрацездатності (за попередні місяці) оплачуватиметься вже працівнику-інваліду. І ЄСВ на ці лікарняні слід нарахувати вже за ставкою 8,41%.
Тут теж треба зауважити, що і ця позиція податківців не нова, і наводилась раніше у таких консультаціях:
Звіт з ЄСВ
Тут виникає логічне запитання: що робити зі звітом з ЄСВ? Як відобразити в звіті з ЄСВ інформацію щодо працівника, якщо в місяці у працівника застосовувалась ставка ЄСВ і 22% і 8,41%, також, якщо були лікарняні за минулий період?
На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
Приклад
Оклад працівнику встановлено у розмірі 8000,00 грн (працює за 5 днів на тиждень, 40 годин). Працівник надав на підприємство довідку МСЕК про встановлення інвалідності 10.07.2020 р. Листок тимчасової непрацездатності за період 01.02.2020 – 20.02.2020 (в цей період у працівника не було інвалідності) надав на підприємство 20.07. Лікарняних нараховано 5000,00 грн.
Як нарахувати ЄСВ на ці лікарняні та відобразити їх у Звіті з ЄСВ?
1. Спочатку визначимо, на яку суму нараховується ЄСВ за ставкою 22%.
З 01.07 – 09.07 у працівника 7 робочих днів. Визначимо розмір оплати праці за 1 день у липні 2020, 8000,00/23=347,83. Отже, 347,83 грн*7 роб.дн = 2434,80 грн.
ЄСВ = 2434,80*22% = 535,66.
2. Далі порахуємо ЄСВ за ставкою 8,41%.
З 10.07 – 31.07 у працівника 16 робочих днів
347,83 грн*16 роб.дн. = 5565,20 грн.
ЄСВ = 5565,20*8,41% = 468,03.
3. А ще залишаються лікарняні. Оскільки вони нараховуються вже після надання копії довідки МСЕК (а загальна сума доходу працівника за лютий 2020 р. менша за максимальну базу нарахування ЄСВ), то на усю суму лікарняних ЄСВ нараховується за ставкою 8,41%.
ЄСВ = 5000*8,41% = 420,50 грн.
Відобразимо цю ситуацію у таблиці 6 звіту з ЄСВ у додатку.
***
Читайте також: Нараховували та сплачували ЄСВ за працівника за ставкою 8,41% замість 22%: як виправити це?
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!