Нарахування ЄСВ при виплаті інваліду лікарняних за минулі періоди

Коментар до ІПК ДФС від 23.10.2018 р. №4525/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Ставка ЄСВ 8,41% – хто має застосовувати?

База нарахування та ставки ЄСВ, які до неї застосовуються (станом на 01.01.2018 р.), можна переглянути на нашому сайті у довіднику.

Там же зазначено, хто має застосовувати ці ставки ЄСВ. Так, ставка 8,41% – це для підприємств, установ і організацій, де є працівники-інваліди (п. 13 ст. 8 Закону №2464).

Тобто застосовувати цю ставку мають лише юрособи (фізособи-роботодавці – ні). Але не всі, адже для юросіб громадських організацій інвалідів передбачено ще меншу ставку ЄСВ (5,5% і навіть 5,3%).

Який документ дозволяє застосовувати ставку ЄСВ 8,41%?

Застосовувати цю ставку можна лише щодо осіб з інвалідністю. Отже, документом, що дозволяє її застосовувати, має бути документ, який підтверджує встановлення працівнику інвалідності. При цьому група інвалідності в цьому випадку (для застосування зниженої ставки ЄСВ) не має значення.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності. Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, тобто роботодавцем (абз. другий п. 8 розділу III Інструкції №449).

Що це означає? Працівник має надати роботодавцю оригінал такої довідки, а роботодавець (точніше уповноважена особа, наприклад, працівник відділу кадрів) робить копію цієї довідки. Нотаріально її засвідчувати не треба. Достатньо зазначити на копії довідки (п. 71 Типової інструкції №55):

• слова «Згідно з оригіналом»,
•  найменування посади,
• особистий підпис особи, яка засвідчує копію,
• її ініціали(ініціали імені) та прізвища,
• дату засвідчення копії.

Наприклад, у такому порядку:

За який період часу застосовується ставка ЄСВ 8,41%?

Нарахування ЄСВ за ставкою 8,41% здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії) та закінчується датою припинення інвалідності (абзац третій п. 8 розділу III Інструкції №449).

При цьому до дати одержання завіреної копії зазначеної довідки та після дати скасування інвалідності, роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22% визначеної бази нарахування. На цьому податківці наполягали тут.

Однак так звані «перехідні» моменти (особливо щодо листків непрацездатності за попередні місяці, якщо на дату їх надання працівником його статус інваліда змінився) не дають роботодавцям спокою. Ось що вимагають в такому випадку податківці в коментованій ІПК.

Якщо оплачується листок непрацездатності за минулі періоди

Обчислення ЄСВ за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 4 ст. 9 Закону №2464).

Винятком є випадок добровільної сплати ЄСВ згідно з ч. 5 ст. 10 Закону №2464, який ми зараз не розглядаємо.

Отже:

• якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності за минулі періоди, коли він інвалідом визнаний ще не був, роботодавець нараховує ЄСВ за такі періоди у розмірі 8,41%;
• якщо працівник надає роботодавцю у місяці, в якому скасована інвалідність, листок непрацездатності за минулі періоди, то роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22%.

Застосування (або незастосування) зниженої ставки ЄСВ щодо працівників-інвалідів впливає на ще один обов’язок роботодавців, у яких такі інваліди працюють за основним місцем роботи.

Справа в тому, що застосування ставки ЄСВ 8,41% відміняє обов’язок сплати ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок. Отже, ставка ЄСВ 8,41% застосовується до фактичного доходу такого інваліда (в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ).

При цьому не забуваймо, що з метою нарахування ЄСВ доходи діляться на місяці, за які вони нараховані. Отже, наприклад, лікарняні за вересень, нараховані в жовтні, оподатковуватимуться ЄСВ в жовтні, але вважатимуться доходом вересня. Тож з метою порівняння з розміром максимальної величини бази нарахування ЄСВ, ці лікарняні слід буде додати до решти вересневих доходів (наприклад, зарплати, звісно, за наявності).

І навпаки, якщо дохід працівника, якому скасована інвалідність за місяць з врахуванням виплат за листком непрацездатності, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ 22%.

Отже, виходить так, що працівник може хворіти три місяці і не надавати листка непрацездатності (при цьому не мати інвалідності). Та якщо в місяці виходу на роботу йому інвалідність встановили, то весь такий листок непрацездатності (за попередні місяці) оплачуватиметься вже працівнику-інваліду. І ЄСВ на ці лікарняні слід нарахувати вже за ставкою 8,41%.