Коментар до листа від 25.11.2020 р. №4817/ІПК/99-00-04-05-03-06
Податківці в коментованій ІПК розглянули звернення щодо порядку заповнення податковим агентом форми №1ДФ у разі якщо:
- заробітна плата нараховується на користь фізичної особи 31.03.2020 р., але виплачується фактично 09.04.2020 р.;
- сума винагороди за цивільно-правовим договором нараховується 31.03.2020 р., але виплачується на користь фізичної особи 09.04.2020 р.
Сюрпризів у відповіді податківців не сталося, адже обидві ці ситуації чітко врегульовані Порядком №4.
Згідно з п. 3.3 розділу III Порядку №4 заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано.
Нагадаємо, що терміни виплати зарплати встановлені ст. 24 Закону про оплату праці.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні!
Якщо читати цю норму буквально, то зарплату за березень треба було виплатити не пізніше 7-го квітня. А у зверненні зазначено, що виплата відбулась 9-го квітня. Отже, строки виплати зарплати були порушені.
Незважаючи на це, податківці, на нашу думку, помилково, зазначають, що дохід у вигляді заробітної плати, нарахований 31.03.2020 р., але виплачений 09.04.2020 р, відображається податковим агентом у графах 3, 3а, 4, 4а розділу І та рядку «Військовий збір» розділу ІІ податкового розрахунку ф. №1ДФ за І квартал 2020 року.
Що загрожує роботодавцю, який діятиме за цією помилковою ІПК? З 1 січня 2021 р. ІПК, надані податківцями в письмовому або в електронному вигляді, вже не врятують від штрафів – пряму норму щодо цього вилучили зі ст. 53 ПКУ. Натомість наявність такої ІПК стане обставиною, яка доводить відсутність вини платника податків у скоєнні податкового правопорушення (пп. 112.8.2 ПКУ).
Проте наразі податківці вважають, що насправді нічого глобально не змінилося, і надана платнику індивідуальна податкова консультація буде й далі захищати його від притягнення до відповідальності. Ми писали про це тут.
Водночас зазначене вище правило заповнення податкового розрахунку ф. №1ДФ не застосовується до доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором.
Щодо решта видів доходів (крім зарплати) в Порядку №4 діє загальне правило: дохід відображається у графі 3а в кварталі нарахування, а в графі 3 – у кварталі виплати. Тобто, по факту здійснення таких операцій.
Отже, якщо сума винагороди нараховується податковим агентом 31.03.2020, але виплачується 09.04.2020, то заповнення податкового розрахунку здійснюється наступним чином:
- у графах 3а та 4а розділу І податкового розрахунку ф. №1ДФ за І квартал 2020 року відображається сума нарахованої винагороди та сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб;
- у графах 3 та 4 розділу І податкового розрахунку ф. №1ДФ за ІІ квартал 2020 року відображається сума фактично виплаченої винагороди та сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб.
Рядок «Військовий збір» розділу ІІ податкового розрахунку ф. №1ДФ заповнюється аналогічно відповідним графам розділу І податкового розрахунку ф. №1ДФ.
