Коментар до листа ДПСУ від 07.04.2021 р. №2123/0/99-00-04-02-01-09
Що говорить Порядок №4?
У Порядку заповнення і подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного соцвнеску, затвердженого наказом Мінфіну №4 в редакції наказу Мінфіну №773 (далі – Порядок №4), є дві цікаві норми:
- такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платникові податку протягом звітного періоду (п. 1 розд. ІІ);
- якщо платник єдиного соцвнеску у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством – додаток Д1 за відповідний квартал не подається (п. 1 розд. IV).
Норми ці добре знайомі тим, хто раніше складав щомісячний Звіт з ЄСВ та форму №1ДФ, адже, по суті, вони взяті з порядків складання цих різних форм звітності. Оскільки єдина «зарплатна» звітність є новою тільки умовно, а насправді є синтезом двох старих звітних форм, то не дивно, що час від часу траплятимуться ось такі колізії. Коли на одне просте питання, чи подавати «пустишку», чи ні, в поточній редакції Порядку №4 маємо дві відповіді. І вони є різними.
Питання про пусті звіти не таке вже й просте, та має два рівні. По-перше, слід встановити, чи обов’язково подавати повністю пустий звіт. А по-друге, важливо знати, чи треба подавати в складі звіту пусті додатки. В ситуації з єдиною «зарплатною» звітністю ця ситуація ускладняється ще й тим, що додатки Д1 та 4ДФ складаються окремо за кожен місяць звітного кварталу, тобто їх треба подати по 3 штуки кожного. Що, коли такі додатки будуть пустими, теж плутає роботодавців.
Яку відповідь на ці питання надав би автор і що говорять податківці?
Щодо першої норми (п. 1 розд. ІІ Порядку №773), на думку автора, вона стосується лише додатку 4ДФ і була отримана «у спадок» з порядку складання форми №1ДФ. Саме тому в цій нормі згадуються «платники податку».
Нагадаємо, що податковий агент міг не подавати податковий розрахунок за формою №1ДФ при одночасному дотриманні таких обов’язкових умов:
- не здійснювалось нарахування доходів платникові податку;
- не здійснювались виплати будь-яких доходів протягом звітного періоду;
- не перераховувався ПДФО та військовий збір.
Такі правила ґрунтувалися на нормі пп. «б» п. 176.2 ПКУ. Ця норма є чинною, тож, не дивно, що ці правила збереглися і в Порядку №773. Та ще раз наголошую: вони стосуються тільки ПДФО та ВЗ, яким в єдиній звітності присвячено лише додаток 4ДФ.
А от друга норма (п. 1 розд. IV Порядку №4), на думку автора, стосується лише тієї частини єдиної «зарплатної» звітності, в якій йдеться про ЄСВ. Тобто для роботодавців це основна частина, Д1, Д5 і Д6. І вона знову ж таки «перекочувала» до Порядку №4 з колишнього Порядку №435.
За п. 11 розділу ІІ Порядку №435, якщо юридичні особи або ФО - підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до органів доходів і зборів ними не подається.
Зараз аналогічна норма встановлена не до всього Розрахунку, а лише щодо додатку Д1. Проте додаток Д1, як це видно з форми Розрахунку, відображає персоніфіковано відомості, наведені в його основній частині. Таким чином, якщо суб’єкту господарювання немає що відображати в Д1, то й основну частину Розрахунку подавати начебто немає потреби?
Це так, але трішечки не так. Давайте розбиратися.
Варіант 1. У суб’єкта господарювання немає найманих працівників (ні за трудовими, ні за цивільно-правовими договорами)
Позиція автора: в цьому випадку суб’єкту господарювання не треба подавати єдину звітність. Адже виконуються обидві норми з невеличким бонусом: він не нараховує і не виплачує фізособам доходів і не має найманих працівників, навіть таких, що перебувають у безоплатних відпустках. Бонусом є те, що в такого СГ немає кадрової інформації для Реєстру застрахованих осіб (про прийняття на роботу, звільнення, назву посади, спецстаж працівників тощо). Тому і потреби подавати пустий Розрахунок немає.
Це повністю відповідає і загальному правилу, встановленому п. 49.2 ПКУ: платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
З цього правила випливає і зворотне: якщо немає об’єктів оподаткування або показників, які треба декларувати, то податкову декларацію можна й не подавати. А єдина «зарплатна» звітність (Розрахунок) з ПДФО, ВЗ та ЄСВ наразі має статус податкової декларації!
Позиція ДПСУ: в коментованому листі цей варіант не розглядався, але в цілому з аналізу цього листа видно, що він висновкам автора не суперечить. Принаймні, вимог подавати цілий пустий звіт податківці не висувають.
Варіант 2. У суб’єкта господарювання є наймані працівники (за трудовими та/або за цивільно-правовими договорами). Але в звітному кварталі їм не було нараховано жодних доходів
Позиція автора: в цьому випадку суб’єкту господарювання не треба подавати додаток 4ДФ. А ось основну частину Розрахунку та додаток Д1 подати треба, навіть, у вигляді «пустишок»! Для чого?
По-перше, тому що чинна редакція Порядку №4 не передбачає можливості не подавати Розрахунок, якщо наймані працівники у суб’єкта господарювання є.
По-друге, тому, що в самій формі Д1 наводиться інформація не лише про доходи та ЄСВ, а й про кількість днів перебування у трудових або цивільно-правових відносинах (графа 14) та про кількість днів неоплачуваної відпустки (графа 13). Тобто в цьому додатку наводиться інформація і про тих працівників, які в звітному періоді не отримували доходів. А окремо подати додаток, звісно, не вийде. Тож треба буде подавати й основну, нехай навіть пусту, частину Розрахунку (і не забути зазначити в ній наявність поданих додатків).
Позиція ДПСУ (в коментованому листі) - протилежна: порядок заповнення додатку 4ДФ визначено п. 4 розд. IV Порядку №4. Зазначеним пунктом не передбачено окремих норм щодо можливості неподання 4ДФ за наявності обов’язку подання Розрахунку.
4ДФ до такого Розрахунку подається незалежно від наявності показників для декларування з обов’язковою розбивкою за місяцями звітного кварталу, пусті рядки прокреслюються (у разі подання Розрахунку в електронному вигляді – пусті рядки не заповнюються)!
Висновок для роботодавців: якщо Розрахунок подається, обережним пустий додаток 4ДФ теж треба подавати! Більше того – подавати треба всі три штуки (за 3 місяці звітного кварталу)! Сміливі – можуть або починати боротися зараз (замовляти ІПК та оскаржувати їх в суді), або робити по-своєму, але готуватися до захисту при перевірці (не виключаємо, що проблеми можуть виникнути вже під час камеральної перевірки).
Варіант 3. У суб’єкта господарювання є наймані працівники (за трудовими та/або за цивільно-правовими договорами). Але доходи у звітному кварталі вони отримували не кожного місяця
Позиція автора: в цьому випадку суб’єктові господарювання не треба подавати додаток 4ДФ за місяці, у яких не було нараховано фізособам жодного доходу. А ось основну частину Розрахунку та додаток Д1 подати треба, навіть, у вигляді «пустишок»!
Позиція ДПСУ (в коментованому листі) - протилежна: як ми зазначили вище, податківці вимагають подання пустих 4ДФ, навіть за ті місяці, у яких немає що декларувати (не було нарахування/виплати доходів, нарахування/сплати податків).
Щодо ситуації, коли наймані працівники були, але не цілий звітний квартал (наприклад, СГ звільнив всіх працівників у січні, а в лютому-березні не мав ані найманих працівників, ані нарахування/виплат їм доходів), податківці наполягають: додаток Д1 не подається лише за умови відсутності показників для декларування протягом усього кварталу. Якщо показники для декларування є лише в одному з місяців кварталу, то Д1 подається за кожен з таких місяців! При цьому пусті рядки прокреслюються (у разі подання Розрахунку в електронному вигляді – пусті рядки не заповнюються)!
Висновок для роботодавців: якщо Розрахунок подається, то обережним пусті додатки Д1 та 4ДФ теж треба подавати! Тобто подавати треба всі три штуки (за 3 місяці звітного кварталу), навіть, якщо деякі з них будуть пусті! Сміливі – можуть або починати боротися зараз (замовляти ІПК та оскаржувати їх в суді), або робити по-своєму, але готуватися до захисту при перевірці (не виключаємо, що проблеми можуть виникнути вже під час камеральної перевірки).
Варіант 4. У суб’єкта господарювання є наймані працівники (за трудовими та/або за цивільно-правовими договорами). У звітному кварталі вони отримували доходи, на які нараховується ЄСВ, але з яких не утримується ПДФО та ВЗ (наприклад, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами)
На думку автора, оскільки нарахування доходу, хоч і неоподаткованого, в звітному кварталі було, в додатку 4ДФ його слід відобразити. Зокрема, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами відображається в цьому додатку з ознакою доходу «128».
Відповідно такому роботодавцю буде що відобразити і в основній частині Розрахунку та у додатку Д1.
Як видно зі зазначеного вище, такий варіант влаштує і податківців.
Варіант 5. У суб’єкта господарювання є наймані працівники (за трудовими та/або за цивільно-правовими договорами). У звітному кварталі вони отримували доходи, на які не нараховується ЄСВ (наприклад, нецільову благодійну допомогу)
На думку автора, оскільки нарахування доходу в звітному кварталі було, навіть і неоподаткованого, в додатку 4ДФ його слід відобразити. Зокрема, нецільова благодійна допомога відображається в цьому додатку з ознакою доходу «169».
У основній частині Розрахунку та в додатку Д1 цей дохід не відображається (оскільки він не входить до бази нарахування ЄСВ).
Проте скласти та подати цю частину звіту все рівно доведеться: основну частину, хоча для того, щоб зазначити в ній наявність поданих додатків, а в додатку Д1 – щоб зазначити поточну інформацію про наявних найманих працівників (що тривають їх трудові або цивільно-правові стосунки із СГ, що вони перебувають в неоплачуваній відпустці тощо).
Як видно зі зазначеного вище, такий варіант влаштує і податківців.
Висновки
З наведеного вище зрозуміло, що коментований лист ДПСУ є досить формальним, а вимоги в ньому не враховують усіх нормчинної редакції Порядку №4.
Треба зазначити й те, що, коли єдина звітність вводилась, законотворцями спеціально підкреслювалось, що це полегшить життя роботодавцям (та їх бухгалтерам). Якщо через формальні вимоги роботодавцям доведеться подавати купу пустих додатків, аби звітність була визнана поданою, це аж ніяк не можна вважати полегшенням.
Проте, щоб ситуація змінилася, потрібен діалог з ДПСУ. Треба не тільки отримувати, а й оскаржувати такі роз’яснення, активно коментувати їх і висувати власні аргументи «за» та «проти».
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!