Проміжна фінзвітність за півріччя 2022 року: як скласти в умовах війни?

Коли подається проміжна фінзвітність?

За загальним правилом (ст. 13 Закону про бухоблік) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців – наростаючим підсумком з початку року. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди, наприклад, звітний рік на підприємстві може тривати з 1 квітня по 31 березня, або підприємство може складати проміжну фінансову звітність щомісячно.

Відповідно до п. 5 Порядку №419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Таким чином, фінзвітність за півріччя 2022 року має подаватися до 30 липня включно. 

У 2022 році 30 липня припадає на суботу, що є вихідним днем. Пунктом 10 Порядку №419 передбачено, що у разі коли дата подання звітності випадає на вихідний день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день. Отже, граничним строком подання фінзвітності (зокрема, до органів статистики) за півріччя 2022 року буде понеділок  1 серпня 2022 року.

Проміжна фінансова звітність за півріччя 2022 р. подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ. А саме у складі  (як додаток) декларації з податку на прибуток, яка подається до 9 серпня 2022 року (включно).

Хто подає проміжну фінансову звітність?

У п. 2 Порядку №419 вказано, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Кого це стосується?

По-перше, проміжну фінзвітність подають ті, хто подає «велику» фінзвітність, форми якої затверджені НП(С)БО 1. Отже, середні та великі підприємства подають звітність за півріччя 2022 у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. 

Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведені у ст. 2 Закону про бухоблік. До великих підприємств належать ті, у яких показники перевищують критерії  для середніх підприємств. Щоби належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча б будь-яким двом критеріям з трьох протягом двох років поспіль. Тобто, щоби визначитися з формою фінзвітності за перший квартал 2022 року (перша проміжна фінзвітність у поточному році), потрібно оцінити показники станом на кінець 2020 та 2021 років. Докладніше про ці критерії ми писали у січні 2022 року тут. При складанні проміжної звітності за наступні звітні періоди поточного року (півріччя, 9 місяців та рік) категорія підприємства, а відтак і форма фінзвітності не змінюється.

По-друге, проміжну фінзвітність подають малі підприємства, які складають фінзвітність за формами 1-м, 2-м за НП(С)БО 25 та ведуть облік за НП(С)БО.

По-третє, проміжну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року такі СГ – за  формами 1-мс, 2-мс за НП(С)БО 25:

• мікропідприємства;
• юрособи – платники єдиного податку;
• представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Все це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФО – вони подають і проміжну, і річну звітність. Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї з вищезазначених трьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФО (навіть за власним бажанням!), воно подає фінзвітність за півріччя за формами 1-мс, 2-мс.

Вищенаведені висновки випливають з того, що у п. 2 Постанови №419 зазначено, що скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати подають підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (а це і є платники єдиного податку). З цього випливає, що проміжна фінзвітність за квартал, півріччя, 9 місяців зазначеними суб’єктами не подається.

Форми проміжної фінансової звітності

Ст. 11 Закону про бухоблік встановлені загальні вимоги до фінзвітності. Нею встановлено, що фінзвітність підприємства включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів. Правила складання та форми фінансової звітності затверджені НП(С)БО 1. 

Проміжна звітність за квартал, півріччя та 9 місяців суб’єктами господарювання, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за НП(С)БО, складається наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це визначено абзацом 15 п. 2 Порядку №419.

Для суб'єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, які ведуть облік за МСФО і подають проміжну квартальну фінзвітність, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Правила складання цих форм фінансової звітності затверджені П(С)БО 25. 

Про те, як скласти перші дві форми «великої» фінзвітності, ми писали тут та тут. 

Особливості подання звітності під час війни

Війна є форс-мажорною обставиною і вносить свої корективи в реалізацію прав та обов'язків, зокрема, і для підприємств.  В інформаційному повідомленні від 11.03.2022 р. Мінфін наголосив: 

1. У зв’язку з введенням воєнного стану в Україні Законом №2115-ІХ зі змінами, внесеними Законом № 2142-IX; в редакції Закону №2260-IX, передбачено, що, зокрема, юридичні особи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного звітності чи обов’язку подати документи.
2. У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом шести місяців після його завершення до таких юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів.
3. Але згідно зі Законом №996-XIV бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах, визначених ст. 4 Закону №996-XIV.  Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.  Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
4. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
5. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, якщо у вас немає можливості скласти фінзвітність за І квартал та/або півріччя, строк подання фінзвітності за якими припадає на час воєнного стану, штрафувати вас за це зараз не будуть! Але такою ситуацією не варто зловживати – обов'язку вести бухоблік під час війни для тих, хто має таку фізичну можливість, ніхто не скасував. І, як тільки з'явиться можливість скласти та подати цю фінзвітність, це краще зробити одразу, не чекаючи закінчення війни та шести місяців після неї. Адже відновлювати первинну документацію, бухоблік та фінзвітність нашвидкоруч – це складне та й недешеве завдання. 

 ***

Додатково читайте наші матеріали про ведення бухобліку на окремих ділянках загалом і у воєнних умовах зокрема:

• Бухгалтерський облік основних засобів за НП(С)БО 7 
• Чи потрібно під час продажу ліквідованих ОЗ застосовувати РРО? 
• Бухгалтерський облік запасів: в мирний час та під час війни
• Втратили під час війни первинку: які дії? 
• Авто нема, а ПДВ є: як правильно списати знищене майно? 
• Списання знищеного, зіпсованого майна під час війни: чи визнають витрати?
• Готуємося до компенсації збитків за зруйноване майно та ОЗ: поради юриста 
• Продовження воєнного стану до 23 серпня: які наслідки для бізнесу?
• ОЗ вилучено на користь військової адміністрації: які наслідки з податку на прибуток? 

***