Момент перший: що таке дивіденди?
Визначення в бухобліку регулює пункт 4 П(С)БО 15, а в податковому обліку - пп. 14.1.49 ПКУ. І в одному, і в іншому випадку - це розподіл прибутку між засновниками, пропорційно їхній частці у статутному капіталі.
Другий момент: документальне оформлення
Дивіденди нараховуються на підставі протоколу зборів засновників. Підставою для нарахування є такий протокол. В якому порядку слід здійснювати такі нарахування, описано в статуті самого товариства чи підприємства. Якщо не зазначено у статуті, дивимося на загальні норми Господарського кодексу. Наказ по підприємству готують бухгалтери, керівники їхні підписують. Але, на думку М. Кавин, це зайвий документ, оскільки нарахування дивідендів не належить до компетенції керівника підприємства, а є все ж таки у повноваженнях засновника.
Третій момент: важливо перевірити, чи створений резервний капітал
Це така практична порада: перед розподілом прибутку переконатись, чи створений резервний капітал, адже саме він формується із нерозподіленого прибутку. Вимога про створення такого резервного капіталу міститься у статуті вашого підприємства. Якщо ж про це нічого не сказано в самому статуті, слід брати загальну норму - це ст. 14 Закону про господарські товариства, де сказано що у товаристві створюється резервний страховий фонд у розмірі не менше 25% статутного капіталу товариства або іншому розмірі, якщо зазначено у статуті підприємства, але не менше ніж 25% від статутного капіталу.
Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду передбачається знову ж таки установчими документами, але не може бути меншим за 5% суми чистого прибутку. Чому це є вимога? Оскільки так як сформульовано у законі, звучить, як імперативно «створюється». Стосується вимога імперативна лише ТзОВ. Отже, якщо йдеться про приватне підприємство, тоді дивимося у статут: якщо сказано щось про створення резервного капіталу — створюємо, не сказано — не створюємо. Але якщо мова йде про ТзОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), все ж таки дивимося у статут: якщо в статуті не сказано нічого, все рівно створюємо не менше 25% від розміру статутного капіталу.
Приклад: розмір статутного капіталу — 100 000 грн, 25% становить 25 000 грн. Це розмір резервного капіталу, який слід сформувати. А формувати його будемо шляхом щорічного відрахування із чистого прибутку у розмірі 5%. Якщо збиток — немає з чого формувати. Якщо прибуток 1000 грн, тоді Дт 443 Кт 43 50 грн. І так до повного досягнення межі 25 000 грн.
Момент четвертий: оподаткування
Важливо розуміти, що правила оподаткування діють на дату нарахування дивідендів, а нарахування відбувається на підставі протоколу зборів засновників. Відповідно немає значення, за який період розподіляється прибуток, а має значення, які правила оподаткування діють саме на дату прийняття протоколу.
Приклад 1. Розподіляється прибуток за 2016 рік на підставі протоколу зборів засновників 11 травня 2018 року. Підприємство є платником єдиного податку. Отже, ставку ПДФО візьмемо 9%, а не 18%, які діяли тоді, за який період ми робимо таке нарахування. Беремо розмір податків на дату протоколу.
Приклад 2: якщо засновниками є юридичні особи і виплату дивідендів здійснює юридична особа на єдиному податку, в такому випадку з 1 січня 2018 року авансовий внесок з податку на прибуток не сплачується (завдяки змінам, внесеним до статті 57-1 ПКУ Законом №2245-VIII). Отже, якщо юрособа-єдинник виплачує дивіденди іншій юридичній особі, засновнику, авансовий внесок у цьому випадку не сплачується. Чому? Бо такі правила діють саме на дату нарахування.
Тепер кілька порад щодо протоколу. В протоколі слід вказувати суму нараховану, брудну, а не ту, яка до виплати. Другий момент, важливо щоб в самому протоколі був вказаний порядок виплати дивідендів (готівка, безготівка). І в даному випадку все ж таки рекомендую дивіденди виплачувати безготівковим способом, шляхом перерахунку на картрахунок фізичної особи. Чому? Пам’ятаємо, що на дивіденди поширюється готівкове обмеження, яке міститься у постанові НБУ №148, чинному з 05.01.2018 року.
Шостий момент: якщо нарахування тепер, а виплата потім...
Пам’ятаємо, якщо засновником є фізична особа, тоді, нарахувавши такі дивіденди, ми виступаємо податковим агентом. У такому випадку згідно зі ст. 168.1.5 ПКУ за нарахованими, але не виплаченими дивідендами все рівно виникає обов’язок сплати ПДФО (а значить і військового збору) у строк 30 календарних днів місяця наступного за місяцем нарахування.
Траплялися випадки, коли у протоколі зборів засновників вказують суму, наприклад, 1 000 000 грн, коштів для виплати цієї суми в даний момент немає, але цей мільйон планують виплатити протягом року. Відповідно мільйон нарахували, а виплачуємо цілий рік. Нарахували мільйон, виникає одразу обов’язок зі сплати ПДФО та військового збору. Тому краще в протоколі вказувати одразу ту суму, кошти на яку є. І щоразу окремим протоколом затверджувати окрему суму, яку готові виплатити.
Сьомий момент: реінвестиція дивідендів
Що це таке? Стаття 165.1.18 ПКУ передбачає пільгу на так звану "реінвестицію дивідендів". Реінвестиція дивідендів - це, по суті, зароблений прибуток, який не спрямовується на виплату дивідендів, а за рахунок нарахованих дивідендів відбувається збільшення статутного капіталу. Так от ст. 165.1.18 ПКУ каже: якщо дивіденди збільшують статутний капітал і при цьому зберігається пропорція часток кожного із засновників, маєте пільгу із ПДФО. А ми ж з вами звикли, що військовий збір завжди йде в парі із цим податком і, навіть, коли має місце звільнення від оподаткування. Так ось реінвестиція - це той випадок, коли пільга з ПДФО не означає пільгу з військового збору. Звідки це випливає? Це є пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, виключення саме для військового збору. Будь ласка, врахуйте це.
Восьмий момент: непогашені внески
Чи можна виплачувати дивіденди якщо учасники не повністю внесли свої частки? Керуючись законодавством яке діє станом на сьогодні (Господарський кодекс), не можна відчужувати неоплачений внесок в статутний капітал, але право на виплату дивідендів зерігається. Тобто, якщо є зареєстрований статутний капітал, але частки не погашені, це все рівно дає право засновнику отримати прибуток в своїй частці.
Дев’ятий момент: на яку суму можуть претендувати учасники при зміні складу засновників?
Не важливо, хто був засновником у періоді, за який відбувається виплата дивідендів, за який відбувається розподіл дивідендів.
Приклад: підприємство існує 10 років, протягом яких було два засновники — Іваненко та Петренко. Кожному з них належало по 50%. У 2018 році Петренко продав свою частку Сидоренку, уклавши з ним договір купівлі-продажу корпоративних прав. При цьому Петренко отримав все, про що домовився із Сидоренком у договорі. Разом з цим дивіденди жодного разу не розподілялися.
Що змінить для підприємства? Для підприємства зміниться лише аналітика рахунку 40, частка в статутному капіталі засновника. Але якщо в тому ж 2018 році відбувається розподіл нерозподіленого прибутку минулих періодів, то уже Сидоренку, новому засновнику, буде належати в тій частці, там 50% нерозподіленого прибутку, який буде на цей момент. Звичайно, він буде накопичений, такий яким він склався за всі попередні 10 років.
Десятий момент: звітність
Коли ми виплачуємо дивіденди засновникам-фізособам, виступаємо податковими агентами. В цьому випадку в формі №1ДФ зазначаємо під ознакою "109", якщо це звичайні дивіденди, і під ознакою "142", якщо це нараховані дивіденди, які пізніше будуть реінвестовані (тобто за їхній рахунок буде збільшений статутний капітал).
Що стосується самих фізичних осіб, то їм додатково за цими отриманими дивідендами подавати декларацію про майно та майновий стан не потрібно. Вже роль податкового агента в частині нарахування, утримання податку та сплати виконав емітент таких дивідендів.
Важливі висновки
- Правила оподаткування дивідендів залежать не від того, за який період виплачуються дивіденди, а від того – на яку саме дату відбувається таке нарахування.
- Підставою для нарахування дивідендів є протокол зборів засновників, а от наказ керівника про виплату дивідендів не обов’язковий.
- Перед виплатою дивідендів важливо переконатися, чи створювався резервний капітал, адже його створення зменшує прибуток, що підлягає розподілу.