Валютні зміни і нагляд по-новому: «7 хвилин» з Вікторією Величко

7 лютого 2019 року набрав чинності Закон №2473. Це закон, який регламентує здійснення валютних операцій на території України.

Законом чітко визначено, що є валютними операціями в Україні. Так, згідно зі ст. 1 до валютних операцій належать три блоки операцій:

1. операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов’язаних з цим зобов’язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;
2. торгівля валютними цінностями;
3. транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

В цій статті чітко визначено, що до валютних операцій належать операції з валютними цінностями. Але що є валютними цінностями? До них належать: іноземна валюта, національна валюта і банківські метали. Тобто три визначення. Отже, операції, що здійснюються з валютними цінностями належать до валютних операцій. Але розширене визначення валютних операцій зазначене у постанові НБУ від 02.01.2019 р. №2 "Про затвердження Положення про здійснення операцій з валютними цінностями".

Всі постанови правління НБУ, що були прийняті 02.01.2019 року, набрали чинності разом з Законом №2473 (тобто 7 лютого 2019 року).

Також в Законі №2473 визначено основні принципи здійснення валютних операцій. І одним з них, згідно зі ст. 2 Закону, є свобода здійснення розрахунків. Тобто там визначено, що резидент України, який заключає договори між резидентом і нерезидентом, між резидентом і резидентом, може здійснювати розрахунки в національній та іноземній валюті. І дуже цікаво, чи я можу це робити? А ні. Є стаття 5 Закону №2473, згідно з якою гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Проте у статті 5 є виключення з цього переліку:

1. операції зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
   
   
2. операції банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
   
   
3. операції з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1-5 частини другої та частиною третьою статті 9 цього Закону, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;
   
   
4. операції з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
   
   
5. операції з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
   
   
6. інші операції, визначені Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.

Крім того, при здійсненні валютних операцій ми звикли, що завжди був валютний контроль. Але зараз, з 7-ого лютого, вже не буде валютного контролю. Він стає валютним наглядом.

Що таке валютний нагляд визначено у статті 11 Закону. Але як він здійснюється?

По-перше, він здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. До органів валютного нагляду належать: НБУ та орган центральної виконавчої влади, який регламентує митну та податкову політику. 

Хто такі агенти валютного нагляду? Це уповноважені установи. Згідно з Законом №2473, до уповноважених установ належать: банки, фінансові небанківські установи і поштові відділення (тобто відділення зв’язку, які будуть мати банківську ліцензію). Але всі вони підпорядковані Національному банку України.

Що стосується валютного нагляду, то якщо вже він здійснюється, є обмеження щодо здійснення валютних операцій. Тобто у разі виявлення, агентом валютного нагляду, порушення суб’єктом валютної операцій валютного законодавства, він може запобігти проведенню такої валютної операції. Але крім такого обмеження, ще згідно з Законом №2473 є встановлені заходи захисту. Тобто сам закон не має встановлених заходів захисту, але має їх перелік і можливість Національного банку їх встановлювати.

Отже, постанова НБУ №7 говорить про встановлення і затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків за операціями з експорту та імпорту товарів.

А також у нас ще є дві постанови НБУ, які встановлюють заходи захисту. Постанова №4, яка встановлює перелік заходів захисту, і Постанова №5, яка надає нам чітко положення про заходи захисту та визначення порядку їх здійснення.