На сьогодні норми ПКУ мають вже не лише імпортні, але й експортні податкові різниці. З'ясуємо, коли потрібно коригувати фінансовий результат та на яку суму? Як запобігти такому коригуванню?
Згідно з п. 140.5.4 ПКУ «фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, в тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаними у:». Придбаними у кого? Податківці вважають, що є імпорт ризиковий. Цей ризиковий імпорт, коли ви працюєте з нерезидентами ризиковими. Нерезиденти ризикові визначені безпосередньо у пункті 140.5.4 ПКУ.
Дивимось на слайд у відео:
Рядок 3.1.6.1 Додатка РІ. Ви імпортували товар від нерезидента з ризикової країни. Не лише нерезидент, а й нерезидент (в тому числі пов’язана особа - нерезидент із ризикової країни) - це з переліку КМУ.
Рядок 3.1.6.2 Додатка РІ. Ви придбали товар, імпортували від нерезидента з ризиковою правовою формою. Нагдаємо, що ще у грудні 2019 року було внесено зміни до постанови КМУ №480. Вони розширили перелік правових форм, які будуть впливати на ризиковість операції з такими нерезидентами. Отже, якщо є операція, імпорт, від ризикового нерезидента ми повинні зробити 30% коригування. 30% коригування або ця операція є контрольованою. І при контрольованій операції не робиться коригування.
Якщо це не контрольована операція, треба зробити коригування на суму 30% або мати документацію за ст. 39 ПКУ. При цьому звіт з контрольованих операцій подавати не потрібно, але слід зробити документацію таку саму, яку роблять ті, у кого є трансфертне ціноутворення. В такому випадку ви повинні довести, що ваші ціни відповідають принципу «витягнутої руки» і тоді коригування робити не потрібно.
Якщо ви працюєте з ризиковою правовою формою за переліком КМУ, то є ще один випадок запобігання такого коригування - це наявність довідки від нерезидента з ризиковою правовою формою, яка надає інформацію про те, що цей нерезидент сплачує податки у своїй країні. Але нагадую, така довідка повинна бути поточною датою, тобто датою поточного року. Якщо говоримо про 2020 рік, то довідка повинна бути у 2020 році вам надана.
Що стосується імпортних різниць. Законом №466 пп. 140.5.4 ПКУ було доповнено. Норми цього пункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року. Зараз ви скажете: «Але ми і так це робили за підсумками року». Так, але сьогодні ця норма прописана чітко у Податковому кодексі. Тобто доки ви не будете знати, чи є ця операція контрольованою, чи немає такої контрольованої операції, ви не можете зробити коригування або не робити його взагалі. Тому це річна податкова різниця. І лише після того, як закінчиться 2020 рік, ми будемо розглядати, чи робити таку податкову різницю, чи ні. Але до цього потрібно готуватися заздалегідь.
Ще одна новація у Законі №466, яка набрала чинності з 23 травня 2020 року. За пп. 140.5.5-1 ПКУ «фінансовий результат змінюється на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт, послуг (крім операцій, визначених контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу) реалізованими на користь:». Отже, хто в цьому випадку буде ризиковим нерезидентом? Адже тепер йдеться про експортне коригування. Це:
- нерезиденти, зареєстровані у державах, включених до переліку КМУ,
- нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку КМУ, які не сплачують податок на прибуток, в тому числі і податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Що це означає для експортерів? Якщо при експорті ваша операція не є контрольованою, тобто у вас немає доходу у 150 мільйонів за підсумками 2020 року, у вас немає на 10 мільйонів операцій з цим контрагентом, то ця операція не є контрольованою. Якщо вона не є контрольованою (саме контрольовані операції звільнені від цього коригування), ви повинні зробити 30% коригування.
А чи можна не робити коригування? Можна. Вимоги пп. 140.5.5-1 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», але без подання звіту. Тобто і в цьому випадку ми не подаємо звіт про контрольовані операції, але ми можемо зробити собі документацію за статтею 39 ПКУ. Бо саме там прописані ці вимоги і у цій ст. 39 є перелік того, що входить до документації. Тобто робимо документацію таку саму як і по імпортним операціям. Якщо така документація у вас буде, ви не будете робити коригування.
Але є ще додаток у пп. 140.5.5-1 ПКУ: якщо ціна реалізації товарів, в тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну принципу «витягнутої руки», коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеної виходячи з ціни за принципом витягнутої руки, та вартістю реалізації. Тобто якщо ви зробили документацію, але є невідповідність, ви повинні зробити коригування на різницю між ціною реалізації та ціною за принципом витягнутої руки. Тобто або ця операція контрольована, експортна, або є 30 відсоткове коригування, або ви зробили трансфертну документацію. Але якщо ціни не відповідають, то потрібно зробити коригування. Проте ця експортна різниця буде також за підсумками року. Отже, якщо ця різниця, експортна, діє вже з 23 травня 2020 року, то за підсумками 2020 року ми будемо використовувати як імпортну, так і експортну податкові різниці.