1 грудня Верховна Рада прийняла новий Закон, яким знову змінює правила застосування РРО з 1 січня 2021 року. Це законопроєкт №4439-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».
Що змінює цей закон?
Цим законом перенесено термін обов’язкового застосування РРО для більшості ФОПів, які мали це зробити з 1 січня 2021 року.
Кому ж пощастило? До 1 січня 2022 року РРО/ПРРО не застосовують ФОП-платники єдиного податку (2 – 4 груп), якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Якщо з 1 січня наступного року мінімальна заробітна плата буде встановлена у розмірі 6000 грн, то граничний обсяг доходу, який не вимагає застосування РРО чи ПРРО, становитиме 1 320 000 грн. Це не стосується ФОПів, які здійснюють реалізацію:
- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо.
Такі приватні підприємці застосовують РРО та ПРРО незалежно від обсягу доходу.
А решта ФОПів - платників ЄП можуть зітхнути з полегшенням. Навіть ті, які донедавна здійснювали так звані ризикові види діяльності, а саме: реалізацію товарів, надання послуг через мережу Інтернет; роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 4779 КВЕД); реалізацію текстилю; деталей та приладдя для автотранспортних засобів і т.д.
Крім того законопроєкт №4439-д скасував так званий «кешбєк», тобто виплату компенсацій покупцям/споживачам, які подали скарги на суб’єктів, які порушуються порядок застосування РРО.
Також скасовано штрафні санкцій за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених в денному звіті РРО. А також за відсутність попереднього програмування товарів в РРО та ПРРО, крім підакцизних товарів.
Більше того, ще на один рік продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення вимог щодо застосування РРО та ПРРО під час проведення розрахункових операцій. Тобто у 2021 році за перше порушення застосовуватиметься штраф у розмірі 10% вартості товарів (робіт, послуг), а не 100% як це передбачає п. 1 ст. 17 Закону про РРО. А за друге порушення - штраф 50%, а не 150%, як це могло бути з 1 січня наступного року.
І це далеко не всі зміни щодо РРО та ПРРО, які наберуть чинності найближчим часом.
Звісно, ще варто дочекатися підпису Президента і офіційного опублікування закону, але сподіваємося, що перешкод у цьому не буде і вже докладніше про РРО та ПРРО будемо говорити з вами на Великому бухгалтерському семінарі 10 грудня. А також про ФОП, звітність за 2020 рік, ЄСВ та ПДФО, перевірки, податок на прибуток з новою декларацією, ПДВ та про всі новації.
Законопроєктом №4439-д також змінено формулювання положено пункту 291.4 ПКУ, яким визначають граничні обсяги доходів дозволені для перебування на спрощеній системі оподаткування. Після набрання чинності змін граничні обсяги доходів будуть прив’язані не до фіксованих розмірів, вказаних у ПКУ, а до розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року.
Так, якщо сьогодні для ФОП на єдиному податку для платників І групи передбачено граничний розмір доходу 1 млн грн, то з 1 січня наступного року він уже може становити 167 розмірів МЗП. Фактично це - 1002000 грн, якщо мінімальна заробітна плата з 1 січня буде 6000 грн.
Для платників податку ІІ групи граничний розмір доходу буде визначено як 834 розміри МЗП, а це з 1 січня 5 004 000 грн. Для платників єдиного податку ІІІ групи граничний розмір доходу з 1 січня 1167 розмірів МЗП або 7 002 000 грн.
***
Крім того, очікуємо що незабаром Верховна Рада проголосує і за законопроєкт №4429 «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Ним передбачено:
- надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам та ФОПам в розмірі 8000 грн у зв’язку із карантинними обмеженнями,
- надання допомоги для роботодавців для збереження робочих місць та компенсації витрат на ЄСВ.
І це ще не все. Верховна Рада має також прийняти законопроєкт №4430 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Його зміни насамперед спрямовані на:
- звільнення від оподаткування сум одноразової допомоги, яку отримують застраховані особи та ФОПи у зв’язку з обмеженням діяльності на час карантину;
- тимчасове звільнення платників єдиного податку І групи від сплати цього податку з грудня цього року по травень наступного року,
- встановлення на цей період для платників єдиного податку І групи пільг з ЄСВ.
