Індивідуальна податкова консультація від 23.07.2025 №3959/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ( ) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
( ) отримало від приватного виконавця ( ) Постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Відповідно до постанови підприємство повинне здійснювати відрахування із доходів боржника, який є працівником підприємства у розмірі 20% відрахувань від заробітної плати. Сума боргу у розмірі ( ) грн, яка підлягає стягненню з божника, складається з: витрат на проведення виконавчих дій у розмірі ( ) грн., суми боргу за виконавчим провадженням №( ) у розмірі ( ) грн., основної винагороди приватного виконавця у розмірі ( ) гривень. Борг перераховується на один рахунок приватного виконавця. Приватний виконавець надав підприємству копію довідки №34-ОПП.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
1. За якою ознакою доходу підприємство повинно відображати у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (4ДФ) (далі – Розрахунок) утримані із заробітної плати працівника кошти на підставі Постанови приватного виконавця та перераховані на рахунок приватного виконавця?
2. Яку суму утримань показувати в Додатку 4ДФ до Розрахунку, якщо стягнення з боржника проводиться загальною сумою, яка складається з витрат на проведення виконавчих дій, суми боргу за виконавчим провадженням та основної винагороди приватного виконавця?
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом №1404 випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02 червня 2016 року №1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон №1403).
Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності (частина друга ст. 16 Закону №1403).
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність це діяльність, зокрема, приватних виконавців за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до частини першої ст. 42 Закону №1404 кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 27 Закону №1404, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Згідно із частинами другої та третьої ст. 44 Закону №1404 приватний виконавець для здійснення примусового виконання рішень відкриває в банках рахунки, у тому числі за потреби в іноземній валюті, для:
1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
2) зарахування коштів виконавчого провадження;
3) зарахування винагороди.
Кошти, зазначені у п. 1 і п. 2 частини другої ст. 44 Закону №1404, не є доходом приватного виконавця.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Кодексу для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону №1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до п. 178.5 ст. 178 Кодексу під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п.14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляд суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 5 відс., встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Крім того, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розрахунок (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма Розрахунку та Порядок його заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (із змінами).
Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – Додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» вказується ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, яка визначається відповідно до нарахованого доходу.
Відповідно до довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, доходи, наведені у вашому зверненні, відображаються під ознакою доходу:
«126» – дохід, отриманий платником податку як додаткове благо;
«127» – інші доходи;
«157» – дохід, виплачений самозайнятій особі.
Враховуючи зазначене, нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюється юридичною особою як податковим агентом, якою проведено нарахування (виплата) доходу фізичній особі. При цьому вказана юридична особа також відображає такий дохід у Додаток 4ДФ до Розрахунку під ознаками доходу «126» – дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (відшкодування витрат на виконавче впровадження), «127» – інші доходи (основна сума боргу), «157» – дохід, виплачений самозайнятій особі, а саме основна сума винагороди приватного виконавця.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.