- Загальна інфляція в травні очікувано сповільнилася під впливом сезонних чинників
- Інфляція перебуватиме близько поточного рівня впродовж найближчих місяців, пришвидшиться наприкінці року, але у 2027 році повернеться до сповільнення
- Очікувані надходження зовнішньої допомоги дадуть змогу профінансувати дефіцит бюджету та підтримувати достатній рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку
- Наслідки російської агресії залишаються основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку, однак вагомий вплив може мати й розвиток подій на Близькому Сході
- З огляду на достатню жорсткість поточних монетарних умов, а також послаблення ризиків, пов’язаних з війною на Близькому Сході, та прогрес України в перемовинах щодо зовнішнього фінансування, НБУ наразі зберігає облікову ставку на рівні 15%
- Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ буде готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%. Рішення базуватиметься на липневому макроекономічному прогнозі
Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%. Це рішення забезпечує достатню жорсткість поточних монетарних умов, а також враховує жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень та послаблення ризиків, пов’язаних з війною на Близькому Сході і недостатністю зовнішнього фінансування.
Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%.
Загальна інфляція в травні очікувано сповільнилася під впливом сезонних чинників
У травні споживча інфляція очікувано сповільнилася (до 8,2% р/р) завдяки зростанню пропозиції сирих продуктів харчування, а базова інфляція незначно пришвидшилася (до 7,9% р/р). Обидва показники були вищими за траєкторію прогнозу НБУ (Інфляційний звіт, квітень 2026 року) передусім через сильніші вторинні ефекти від стрімкого подорожчання енергоносіїв у попередні місяці. Інфляційні очікування в цілому були стійкими, однак в окремих групах респондентів залишалися підвищеними.
Розмір облікової ставки НБУ у 2025-2026 рр:
- 13,5% – з 01 січня по 23 січня;
- 14,5% – з 24 січня по 06 березня;
- 15,5% – з 07 березня 2025 р. і до 29 січня 2026 року.
- 15% – з 30 січня 2026 року
Довідник редакції «Дебет-Кредит» щодо облікової ставки НБУ за 2013 – 2026 роки дивіться тут.
Інфляція перебуватиме близько поточного рівня впродовж найближчих місяців, пришвидшиться наприкінці року, але у 2027 році повернеться до сповільнення
Достатня пропозиція сирих продуктів харчування обмежуватиме зростання інфляції в найближчі місяці. Водночас ціновий тиск зберігатиметься через збільшення витрат бізнесу внаслідок подорожчання енергоносіїв і послаблення гривні в попередні періоди, а також подальшого зростання зарплат на тлі дефіциту кадрів. Стабілізація цін на енергоносії, нарощування врожаїв і вплив монетарної політики НБУ мають посприяти поверненню інфляції на траєкторію стійкого сповільнення у 2027 році.
Очікувані надходження зовнішньої допомоги дадуть змогу профінансувати дефіцит бюджету та підтримувати достатній рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку
У січні – травні зовнішня фінансова допомога була меншою, ніж припускалося, однак надалі очікується надолуження надходжень. Так, у червні Україна може отримати близько 13 млрд дол. США як за рахунок допомоги від окремих країн, так і за чинними програмами підтримки: Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) і Ukraine Support Loan (USL). Прогрес у перемовинах з МВФ, зокрема досягнення угоди на рівні персоналу (Staff Level Agreement), є важливим кроком для подальшого надходження фінансування за чотирирічною програмою Extended Fund Facility (EFF).
НБУ й надалі очікує надходження достатніх обсягів зовнішнього фінансування, яких вистачатиме як для фінансування дефіциту бюджету, так і зростання рівня міжнародних резервів, що важливо для подальшого забезпечення стійкості валютного ринку.
Наслідки російської агресії залишаються основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку, однак вагомий вплив може мати й розвиток подій на Близькому Сході
Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності. Упродовж останніх місяців спостерігається посилення цілеспрямованих атак росії на виробничі потужності, логістику та енергетичну інфраструктуру в промислових регіонах України. Відповідно зберігаються ризики подальших руйнувань важливих інфраструктурних та виробничих об’єктів, що може обмежувати економічну активність та водночас збільшувати тиск на витрати бізнесу.
Актуальними є ризики, прямо чи опосередковано пов’язані з перебігом війни:
- виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову з відповідним тиском на розширення внутрішнього попиту, у тому числі на імпорт;
- збільшення тиску з боку заробітних плат внаслідок поглиблення дефіциту робочої сили та негативних міграційних тенденцій.
Протягом останніх тижнів знизилися ризики, пов’язані з подальшим прогресом України в перемовинах з міжнародними партнерами щодо фінансування. Утім, допоки війна триває, ризики порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування зберігаються.
Також збільшився оптимізм щодо завершення війни на Близькому Сході, однак ризики її затягування залишаються. Триваліше протистояння в регіоні зумовлюватиме вищі ціни на енергоносії, що негативно позначатиметься на українській економіці та інфляційному розвитку й одночасно збільшуватиме спроможність росії продовжувати повномасштабну війну.
Водночас зберігається імовірність реалізації й низки позитивних сценаріїв. Вони, зокрема, пов’язані з посиленням військової і фінансової підтримки міжнародних партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України.
З огляду на достатню жорсткість поточних монетарних умов, а також послаблення ризиків, пов’язаних з війною на Близькому Сході, та прогрес України в перемовинах щодо зовнішнього фінансування, НБУ наразі зберігає облікову ставку на рівні 15%
Зниження цін на нафту, що спостерігається на тлі активізації дипломатичного врегулювання війни на Близькому Сході, є вагомим чинником, який сприятиме зменшенню витрат України на імпорт енергоносіїв та обмежуватиме зростання інфляції. Ураховуючи також очікувану активізацію надходжень зовнішньої допомоги та збереження стійкого попиту на гривневі активи, НБУ наразі не вбачає доцільності в посиленні процентної політики.
Поточний рівень монетарних умов є достатнім для підтримання попиту на гривневі інструменти для заощаджень та обмеження тиску на валютному ринку, що дає змогу тримати інфляційні процеси під контролем. Одночасно збереження незмінної облікової ставки підтримає подальший розвиток кредитування, яке стійко зростає високими темпами.
Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ буде готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%. Рішення базуватиметься на липневому макроекономічному прогнозі
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 29 червня 2026 року.
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 30 липня 2026 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
***
Читайте також наші новини про зміну облікової ставки у 2022-2026 роках:
- З 30 січня 2026 року – нова облікова ставка НБУ 15%
- З 12 грудня облікова ставка НБУ продовжить діяти на рівні 15,5%
- Облікова ставка НБУ знов залишається незмінною на рівні 15,5%
- Облікова ставка НБУ залишається незмінною на рівні 15,5%
- Облікова ставка на рівні 15,5% діятиме й далі: нове рішення НБУ
- НБУ залишив облікову ставку незмінною на рівні 15,5%!
- НБУ затвердив нову облікову ставку на рівні 15,5%!
- НБУ затвердив нову облікову ставку на рівні 14,5%
- Нова облікова ставка на рівні 13,5%: рішення Правління НБУ
- Знов збережено облікову ставку на рівні 13%: рішення Правління НБУ
- Збережено облікову ставку на рівні 13%: нове рішення Правління НБУ
- Нацбанк встановив нову облікову ставку – на рівні 13%
- Національний банк України знов знизив облікову ставку до 13,5%
- Національний банк України знизив облікову ставку до 14,5%
- НБУ залишив незмінною облікову ставку на рівні 15%
- Увага! НБУ знову знизив облікову ставку. Цього разу до 15%
- Увага! НБУ ще більше знизив облікову ставку до 16%
- Увага! НБУ знизив облікову ставку до 20%
- Увага! НБУ зменшив облікову ставку до рівня 22%
- НБУ залишив облікову ставку на рівні 25%
- Розмір облікової ставки НБУ й далі буде незмінний – на рівні 25% річних
- Розмір облікової ставки НБУ залишається незмінним – на рівні 25% річних
- НБУ не змінює свого рішення: підвищена облікова ставка на рівні 25% річних діє й далі
- НБУ й далі залишає незмінною підвищену облікову ставку на рівні 25% річних
- НБУ продовжив дію підвищеної облікової ставки на рівні 25% річних
- НБУ залишив без змін підвищену облікову ставку на рівні 25% річних
- НБУ суттєво підвищив облікову ставку – до 25% річних
- НБУ знову зберіг ставку на рівні 10%
- НБУ знову збільшив облікову ставку. Цього разу до 10%
- З 20 березня облікова ставка залишається на рівні 15%: нове рішення НБУ
