Нова облікова ставка на рівні 15,5% діятиме з 31 липня 2026 р.: рішення НБУ

1. Упродовж останніх місяців загальна інфляція сповільнилася під впливом тимчасових чинників
2. Інфляція пришвидшиться у другому півріччі, проте повернеться до сповільнення у 2027 році
3. Розширення бюджетних стимулів підтримує економічне зростання
4. Очікуваних обсягів зовнішньої підтримки буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету
5. Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни
6. Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку на 0,5 в. п. до 15,5%
7. НБУ готовий додатково посилити процентну політику, щоб стримати ціновий тиск

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 15,5% з огляду на стійке посилення фундаментального цінового тиску та суттєвіше пришвидшення загальної інфляції до кінця року. Підвищення облікової ставки спрямовується на збереження привабливості гривневих активів, стійкості валютного ринку та контрольованості інфляційних очікувань, що дасть змогу вже в 2027 році повернути інфляцію на траєкторію сповільнення до цілі 5%. НБУ готовий і надалі використовувати монетарний інструментарій, зокрема додатково посилювати процентну політику для стримування цінового тиску.

Упродовж останніх місяців загальна інфляція сповільнилася під впливом тимчасових чинників

У червні споживча інфляція очікувано сповільнилася до 7,2% передусім завдяки розширенню пропозиції сирих продуктів харчування. Натомість базова інфляція надалі пришвидшувалася (до 8,1% р/р) та перевищувала траєкторію прогнозу НБУ (Інфляційний звіт, квітень 2026 року). Останніми місяцями посилення фундаментального цінового тиску набуло ознак стійкої тенденції через зростання витрат бізнесу, насамперед на логістику, оплату праці та енергоресурси. Інфляційні очікування загалом були стійкими, однак залишалися підвищеними.

Інфляція пришвидшиться у другому півріччі, проте повернеться до сповільнення у 2027 році

Відповідно до оцінок НБУ в липні зростання споживчої інфляції відновилося, а базової – продовжилося. Прогноз передбачає їхнє подальше прискорення: до 10% та 9,2% відповідно за підсумками 2026 року. Така динаміка зумовлюватиметься розширенням бюджетних стимулів, подальшим зростанням витрат підприємств на оплату праці, а також вторинними ефектами від подорожчання пального та послаблення гривні в попередні періоди.

За прогнозом НБУ інфляція почне знижуватись у 2027 році (до 6,9%) та досягне цільового рівня 5% наприкінці 2028 року. Цьому сприятимуть поступове скорочення дефіцитів бюджету, послаблення тиску на ринку праці, очікуване нарощування врожаїв, а також поліпшення ситуації в енергетиці в міру зниження безпекових ризиків. Вагомий вплив матимуть і заходи монетарної політики НБУ.

Розмір облікової ставки НБУ у 2025-2026 рр:

1. 13,5% – з 01 січня по 23 січня;
2. 14,5% – з 24 січня по 06 березня;
3. 15,5% – з 07 березня 2025 р. і до 29 січня 2026 року.
4. 15% – з 30 січня 2026 року по 30 липня 2026 року
5. 15,5% – з 31 липня 2026 року

Довідник редакції «Дебет-Кредит» щодо облікової ставки НБУ за 2013 – 2026 роки дивіться тут.

Розширення бюджетних стимулів підтримує економічне зростання

У II кварталі зростання економіки відновилося завдяки поліпшенню стану енергосистеми та нарощуванню бюджетних видатків на тлі зниження невизначеності щодо зовнішньої допомоги. За оцінками НБУ, реальний ВВП у ІІ кварталі зріс на 0,8% р/р. Суттєвішому зростанню економіки перешкоджають наслідки інтенсифікації атак росії на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також на енергетику та об’єкти бізнесу. Водночас пом'якшення фіскальної політики та масштабний економічний імпульс завдяки спрямуванню частини зовнішнього фінансування на локалізацію виробництва озброєння, а також більші, ніж торік, урожаї сприятимуть пожвавленню економічної активності у другому півріччі. У результаті НБУ поліпшив прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік до 1,8%.

У 2027–2028 роках економічне зростання пришвидшиться до близько 3% завдяки збільшенню інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема ОПК, поступовій стабілізації енергетичного сектору, а також подальшому нарощуванню врожаїв і збереженню стійкого споживчого попиту.

Очікуваних обсягів зовнішньої підтримки буде достатньо для беземісійного фінансування дефіциту бюджету

З червня 2026 року Україна почала отримувати транші за програмою Ukraine Support Loan (USL). У липні Рада директорів МВФ затвердила перший перегляд чотирирічної програми Extended Fund Facility (EFF). Ураховуючи ці та інші джерела фінансування, загальний обсяг прямої бюджетної підтримки від партнерів у 2026 році може сягнути близько 54 млрд дол. США. Зазначених обсягів фінансування вистачатиме для покриття дефіциту бюджету.

Крім того, значна частина коштів за оборонною складовою програми USL спрямовуватиметься на локалізацію виробництва зброї в Україні. Якщо в попередні роки Україна отримувала озброєння у готовому вигляді від партнерів, то наразі припускається значне фінансування внутрішнього виробництва за рахунок зовнішньої допомоги. Цей чинник фундаментально змінить парадигму як економічного зростання, так і функціонування валютного ринку країни.

Так, по-перше, НБУ очікує збільшення внутрішнього виробництва, що позитивно вплине на економіку завдяки як прямим, так і вторинним ефектам. По-друге, надходження частини отриманої іноземної валюти до міжнародних резервів зумовить їх зростання до майже 70 млрд дол. США наприкінці року. Цей прогноз враховує збільшення потреб в імпорті компонентів для виробництва озброєння та відповідно розширення структурного попиту на іноземну валюту, що вимагатиме нарощування інтервенцій НБУ для задоволення потреб економіки й водночас збереження стійкості валютного ринку. Тобто посередницька роль НБУ на валютному ринку посилиться.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни

Війна триває. Повітряний терор України з боку росії посилюється. Упродовж останніх місяців фокус російських атак змістився з об'єктів енергетики та видобутку на виробничі потужності бізнесу та об’єкти логістики, зокрема важливої для експорту морської інфраструктури. Це обмежує економічну активність та водночас збільшує витрати підприємств, що посилює фундаментальний ціновий тиск. Ризики подальших руйнувань важливих інфраструктурних та виробничих об’єктів залишаються значними.

Актуальними є й такі ризики, пов’язані з перебігом війни:

• виникнення додаткових бюджетних потреб на підтримання обороноздатності й відбудову з відповідним розширенням внутрішнього попиту, у тому числі на імпорт;
• збільшення тиску з боку заробітних плат внаслідок поглиблення дефіциту робочої сили та негативних міграційних тенденцій.

Крім того, і надалі зберігається ризик порушення ритмічності та/або зміни обсягів міжнародного фінансування.

Протягом останніх тижнів також зросли ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході. Ціни на нафту знову почали зростати після періоду певного зниження. Подальша ескалація війни на Близькому Сході може посилити негативні наслідки для економіки України. Крім того, це може погіршити міжнародну безпекову ситуацію та одночасно збільшити спроможність росії продовжувати повномасштабну війну.

Водночас зберігається потенціал сприятливішого розвитку подій, пов'язаного з посиленням військової і фінансової підтримки міжнародних партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. Швидке поліпшення безпекової ситуації сприятиме стабілізації роботи енергетичного сектору, згортанню негативних міграційних тенденцій, нарощуванню внутрішніх і зовнішніх інвестицій та відчутнішому пришвидшенню економічного зростання.

Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку на 0,5 в. п. до 15,5%

Упродовж останніх місяців інтерес населення до гривневих активів зберігався, зокрема завдяки своєчасному призупиненню зниження облікової ставки в березні та її збереженню на рівні 15% упродовж наступних місяців. Українці надалі нарощували інвестиції як у строкові гривневі депозити, так і в ОВДП, номіновані в гривні.

Водночас посилення фундаментального цінового тиску разом зі зростанням низки проінфляційних ризиків вимагають додаткових заходів НБУ для забезпечення належної жорсткості монетарних умов. Так, підвищення облікової ставки до 15,5% підтримає привабливість гривневих активів, сприятиме контрольованості інфляційних очікувань та збереженню стійкості валютного ринку. Це важливо для повернення інфляції на траєкторію сповільнення до цілі 5% на горизонті політики.

За оцінками НБУ, такий крок не матиме відчутного стримуючого впливу на кредитування, що зростає на більше ніж 30% на рік. Його подальший розвиток підтримають конкуренція банків за якісних позичальників, високий рівень ліквідності банківської системи, а також плани, передбачені профільними стратегіями й меморандумами, та стимули за програмами, що фінансуються державою та міжнародними партнерами.

НБУ готовий додатково посилити процентну політику, щоб стримати ціновий тиск

Поточний прогноз Національного банку передбачає можливість подальшого підвищення облікової ставки та повернення до циклу пом’якшення процентної політики в IІ кварталі 2027 року. Водночас НБУ гнучко реагуватиме як на динаміку інфляції, так і на зміни в розподілі ризиків.

Крім того, Національний банк розпочне модернізацію операційного дизайну процентної політики, стратегічним напрямом якого є активізація грошового ринку та розвиток надійних ринкових орієнтирів вартості на ньому. У підсумку зміни посилять спроможність НБУ виконувати головне завдання монетарної політики – забезпечувати цінову стабільність – завдяки підвищенню ефективності монетарної трансмісії.

Повну версію липневого макроекономічного прогнозу буде оприлюднено в Інфляційному звіті 06 серпня 2026 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 10 серпня 2026 року.

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 17 вересня 2026 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.