Аналіз Постанови КМУ №1328 про бронювання працівників з 27.10.2026 р.: строки, ліміти та Координаційний центр

1. Постанова №1328 діє з 27 жовтня 2026 року
2. Чинні рішення про критичність зберігають силу, але передбачено виняток
3. Якщо у підприємства був збільшений ліміт бронювання: що буде далі? 
4. Оновлено перелік галузей, критично важливих для економіки
5. Хто визначатиме підприємства критично важливими з 27.10.2026 року?
6. Для отримання критичності підприємства мають обґрунтувати своє значення
7. Зміна щодо критерій відсутності податкової заборгованості
8. Новий порядок отримання критичності: роль Координаційного центру та строки розгляду
9. Координаційний центр може і рекомендувати скасувати критичність! 
10. Якщо підприємство бажає збільшити ліміт бронювання: як це робиться з 27.10.2026? 
11. Збільшений ліміт бронювання: 10 робочих днів на бронювання, втрата чинності рішення та анулювання відстрочок
12. Бронювання для підприємств ОПК і ПЕК: ліміт зменшили до 95%
13. Міжнародні проєкти: обмеження бронювання до 50% і семи осіб
14. Практичні висновки для роботодавців

Постанова №1328 діє з 27 жовтня 2026 року

Кабінет Міністрів 23 жовтня затвердив постанову №1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова №1328). 

У понеділок, 26.10.2026 р., текст постанови №1328 був оприлюднений на сайті КМУ. А у вівторок, 27.10.2026 р., ця постанова була офіційно опублікована. Спеціальних строків набрання чинності в ній не зазначено, тож, Постанова №1328 діє з 27 жовтня 2026 року.  Про це все ми вже писали у новині.

Важливо! 

Постанова №1328 діє з 27.10.2026 р. Вона внесла зміни до Постанови №76 щодо отримання критичного статусу та бронювання працівників.

Окрім того, Уряд затвердив Положення про Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних, який розглядатиме пропозиції щодо визначення підприємств критично важливими, збільшення обсягів бронювання та погоджуватиме галузеві й регіональні критерії.

Часу на ознайомлення з новаціями Постанови №1328 в роботодавців було замало: текст її з’явився у загальному доступі ввечері 26 жовтня, а з 27 жовтня ця постанова вже почала діяти. 

Наразі автори новацій заспокоюють:

• нового повного перезавантаження бронювання наразі не буде; 
• чинні рішення про критичність діятимуть до кінця строків, що в них зазначені. 

Однак органи, які приймають рішення щодо критичного статусу (крім Міноборони) мають в десятиденний строк переглянути затверджені ними критерії критичності. І погодити ці критерії в щойно створеному Координаційному центрі.  

Після цього роботодавців, що мають чинні рішення про критичний статус, перевірять на відповідність новим критеріям. І ті, що не відповідають – критичний статус втратять. 

Чинні рішення про критичність зберігають силу, але передбачено виняток

Постанова №1328 передбачає перегляд галузевих і регіональних критеріїв, за якими підприємства отримують статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Що саме змінилося:

1. Змінено орган, який погоджує критерії критичності. Раніше галузеві та регіональні критерії погоджували з Мінекономіки та Міноборони. Відтепер їх узгоджуватиме Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних.
   Результат узгодження оформлюватиметься відповідним листом-узгодження Координаційного центру.
2. Встановлено строк перегляду чинних критеріїв — 10 днів. Державні органи, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (військові адміністрації — у разі їх утворення) повинні протягом 10 днів із дня набрання чинності постановою забезпечити перегляд та узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності.
3. Передбачено перегляд раніше прийнятих рішень про критичність. Після перегляду критеріїв відповідні державні органи мають перевірити, чи відповідають їм підприємства, які вже отримали статус критично важливих.
4. Виключення критерію може призвести до втрати критичності. Якщо за результатами перегляду буде виключено критерій, на підставі якого підприємство отримало статус критично важливого, відповідний державний орган зобов’язаний скасувати раніше прийняте рішення.

Таблиця 1. Чинність рішень про критичність після набрання чинності постановою №1328

Якщо у підприємства був збільшений ліміт бронювання: що буде далі? 

Під збільшеним лімітом бронювання ми маємо на увазі ситуацію, коли Міноборони було прийняте рішення щодо встановлення більшого ніж для решта ліміту для окремого роботодавця. 

Тепер такі рішення прийматиме не Міноборони, а Координаційний центр. Тому старі рішення якийсь час ще діятимуть, але недовго.

Для визначення строку необхідно враховувати дату прийняття відповідного рішення.

Таблиця 2. Строки дії раніше збільшених лімітів бронювання

Приклад 1

Підприємство отримало рішення Міністра оборони про збільшення ліміту бронювання 01.11.2025. При цьому статус критично важливого підприємства діє до 01.02.2027.

У такому випадку збільшений ліміт за раніше прийнятим рішенням діятиме не довше ніж до 08.12.2026. 

Якщо статус критичності у підприємства діє до 01.11.2026 (тобто, закінчується раніше 08.12.2026) – то збільшений ліміт теж діятиме до 01.11.2026.

Приклад 2

Підприємство отримало рішення Міноборони про збільшення ліміту бронювання 10.12.2025. При цьому статус критично важливого підприємства діє до 01.02.2027.

У такому випадку збільшений ліміт за раніше прийнятим рішенням діятиме до 01.02.2027.  

Але може діяти і менше – якщо в рішенні про збільшений ліміт зазначена дата його закінчення до 01.02.2027.

Оновлено перелік галузей, критично важливих для економіки

Постановою №1328 пункт 4 Критеріїв та порядку викладено в новій редакції. Він визначає сфери діяльності підприємств, які можуть претендувати на статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Перелік суттєво оновлено: частину галузей укрупнено або перейменовано, окремі сфери включено до нього.

Таблиця 3. Порівняння переліку галузей у пункті 4 Критеріїв та порядку

Зверніть увагу! 

Відсутність попередньої назви галузі в новому переліку не означає, що підприємства відповідної сфери втратили можливість отримати критичність.

Наприклад, окремі види діяльності можуть охоплюватися ширшими поняттями «транспорт і логістика» або «житлово-комунальне господарство».

Водночас підприємствам оптової торгівлі, ремонту транспортних засобів та інших сфер, які більше не зазначені в цьому переліку, слід з’ясувати можливість отримання критичності через місцеві ради, ОВА та міністерства. Якщо державний орган звернеться до Координаційного центру з обґрунтованим зверненням і переконає, що певні підприємства мають критичне значення, то вони отримають відповідне рішення.  

Хто визначатиме підприємства критично важливими з 27.10.2026 року?

Постанова №1328 уточнила, які державні органи мають право ухвалювати рішення про визначення підприємств критично важливими.

Для центральних державних органів зміни незначні. Як і раніше, вони визначатимуть критичність підприємств, діяльність яких належить до сфери їхньої відповідальності.

Для обласних військових адміністрацій (ОВА) повноваження конкретизовано. Вони можуть визначати критично важливими підприємства комунальної форми власності.

Щодо інших підприємств, розташованих на відповідній території, тепер визначено вісім сфер діяльності, за якими ОВА можуть надавати критичність:

1. Оборонно-промисловий комплекс.
2. Паливно-енергетичний комплекс.
3. Житлово-комунальне господарство.
4. Добувна промисловість.
5. Переробна промисловість.
6. Агропромислове виробництво.
7. Роздрібна торгівля.
8. Будівництво.

Що це означає для підприємств?

Підприємство роздрібної торгівлі або переробної промисловості може звертатися за отриманням критичності до відповідної місцевої ради або ОВА (якщо її було створено).

А для підприємств ІТ-сфери, банківської діяльності, охорони здоров’я, зв’язку, транспорту та логістики можливість визначення критичності за загальним правилом слід розглядати через центральний державний орган, відповідальний за відповідну сферу.

Для отримання критичності підприємства мають обґрунтувати своє значення

Крім звичайного пакету документів для отримання критичного статусу, підприємства повинні будуть надати ще й обґрунтування, чим вони такі важливі. 

Адже критичний статус далі зможуть отримати підприємства, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності яких унаслідок мобілізації працівників завдасть шкоди:

• обороноздатності держави;
• функціонуванню критичної інфраструктури;
• життєзабезпеченню населення;
• макрофінансовій стійкості держави.

Відповідні обставини мають підтверджуватися перевірюваними показниками.

Окремо передбачено підприємства, установи та організації гуманітарної сфери, які мають критичне значення для функціонування держави в особливий період та безперервна діяльність яких є необхідною.

Як таке обґрунтування виглядатиме на практиці, побачимо з наступних роз’яснень (сподіваємось, вони з’являться швидко). 

Таблиця 4. Підстави для визначення критичного значення підприємства відповідно до п. 4 Критеріїв та порядку

Зміна щодо критерій відсутності податкової заборгованості

Підпункт 5 п. 2 Критеріїв та порядку доповнено спеціальним винятком щодо заборгованості зі сплати податків та ЄСВ.

Він стосується тих роботодавців, в яких ця заборгованість виникла через тимчасове припинення або непроведення платежів із державного чи місцевих бюджетів. Це стосується як тих юросіб, які фінансуються з бюджету, так і тих, які продають товари,  роботи чи послуги з оплатою з бюджету.

Тобто, якщо вам немає чим платити податки та ЄСВ через неплатежі з бюджету – це не завадить вам отримати критичний статус. 

Але таке виключення діє протягом певного періоду: з початку неплатежів і до дня надходження відповідних бюджетних платежів. 

Для підтвердження обставин необхідно отримати довідку розпорядника бюджетних коштів або органу Казначейства.

Новий порядок отримання критичності: роль Координаційного центру та строки розгляду

Як виглядала процедура отримання критичності до змін: підприємство збирає потрібні документи, подає їх до відповідного держоргану, той розглядає звернення і протягом 10 робочих днів приймає рішення – дати критичний статус чи відмовити. При цьому підприємство не обмежене в кількості спроб отримати такий статус. Звісно, на практиці подекуди строки розгляду таких звернень затягувалися (особливо під час адміністративних змін в держорганах). Але в цілому така процедура була досить швидкою і дозволяла роботодавцям оперативно отримувати потрібні рішення та бронювати працівників. 

З 27.10.2026 вже так швидко не буде. Оскільки в цю процедуру додали ще одну ланку: Координаційний центр. Який має погодити рішення про критичність (формально це називається «надати рекомендації щодо звернення», але зміст той самий). І строк на розгляд кожного звернення – до одного місяця! 

Важливо! 

Місячний строк на видачу Координаційним центром рекомендацій обчислюється із дня отримання ним звернення від державного органу, а не з дати подання документів підприємством.

Таблиця 5. Етапи та строки отримання статусу критично важливого підприємства з 27.10.26 р.

Увага! 

Постановою №1328 виключено абз. 8 п. 6 Критеріїв №76, який передбачав, що рішення про відмову у критичному статусі через невідповідність підприємства критеріям має містити обґрунтування відмови.

Однак це не означає, що державні органи тепер можуть відмовляти без пояснення причин. 

Оновлена редакція п. 6 Критеріїв зобов’язує відповідний орган у разі відмови повідомити про неї підприємство листом з обґрунтуванням невідповідності встановленим критеріям.

Отже, вимогу обґрунтовувати відмову збережено. Просто тепер це обгрунтування міститиметься не в рішенні, а у супровідному листі до нього. 

Аналогічну трьохетапну процедуру передбачено абз. 1–3 п. 13 Критеріїв та порядку для підприємств, які визнаються критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань.

Чи можна цю процедуру якось пришвидшити? 

Так, такий варіант є. Пункт 9 Положення про Координаційний центр передбачає можливість невідкладного розгляду.

За наявності обґрунтованої потреби державний орган може звернутися щодо застосування скороченої процедури. У такому випадку Координаційний центр надає рекомендації та пропозиції протягом семи робочих днів. 

Тобто, роботодавець, якому критичний статус треба отримати дуже терміново, має звернутися до державного органу і попросити про скорочену процедуру. А вже державний орган проситиме про скорочені строки прийняття рішення в Координаційного центру. Але це має бути дійсно обґрунтоване звернення. 

Координаційний центр може і рекомендувати скасувати критичність! 

Постанова №1328 передбачає участь Координаційного центру не лише в процедурі отримання критичності, а й у контролі за обґрунтованістю раніше прийнятих рішень.

Тому Координаційний центр буде весь час здійснювати моніторинг критичних підприємств. Але дещо в іншому ключі, ніж державні органи, які прийняли рішення про критичний статус. 

Державні органи перевірятимуть відповідність критичного підприємства наявним критеріям критичності. А Координаційний центр займатиметься моніторингом, так би мовити, «кадрового питання». Він збиратиме інформацію щодо військовозобов’язаних працівників критичних підприємств.

Такий моніторинг здійснюватиметься з використанням:

• Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України;
• Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Таким чином, Координаційний центр слідкуватиме за обсягами бронювання і одразу бачитиме не просто галузі, а і окремі підприємства, в яких відбувається стрімке зростання кількості заброньованих. Або навпаки, критичний статус отримано, а бронювання чомусь не відбувається. І в разі виникнення цих чи інших аномалій (зокрема, на підставі звернень від правоохоронних органів) Координаційний  центр надаватиме державним органам рекомендації та пропозиції щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими.

Увага! 

Зараз ми окреслили найважливіші зміни. 

Докладніше про Координаційний центр та його функції ми розповімо в окремій статті. 

Якщо підприємство бажає збільшити ліміт бронювання: як це робиться з 27.10.2026? 

Постанова №1328 змінює механізм збільшення обсягів бронювання понад 50% для критично важливих установ.

Рішення про збільшення ліміту ухвалює державний орган, який визначив підприємство критично важливим. Але і тут без Координаційного центру не обійтись: таке рішення приймається з урахуванням його рекомендацій та пропозицій.

Таблиця 6. Збільшення ліміту бронювання понад 50%: було і стало

Аналогічні зміни внесено до абз. 6, 7 та 10 п. 9 Порядку бронювання щодо визначених у ньому категорій організацій (представництв нерезидентів, міжнародних неурядових організацій, Червоного хреста тощо). Для них теж рішення про збільшення ліміту понад 50% ухвалює Мінекономіки або Мінрозвитку з урахуванням рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.

Збільшений ліміт бронювання: 10 робочих днів на бронювання, втрата чинності рішення та анулювання відстрочок

Постановою №1328 пункт 9-1 Порядку бронювання повністю викладено в новій редакції.

Ця норма визначає вимоги до рішень про збільшення обсягів бронювання, процедуру внесення змін через Портал Дія та наслідки невикористання збільшеного ліміту.

Вимоги до рішення про збільшення ліміту

Відповідно до абз. 1 п. 9-1 Порядку бронювання рішення державного органу має містити:

• код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ;
• повне найменування критично важливої установи;
• збільшений ліміт бронювання;
• загальну кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню;
• строк дії рішення, який не може перевищувати одного року.

Після ухвалення рішення відповідний державний орган подає через Портал Дія повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку.

Таблиця 7. Нові строки використання збільшеного ліміту бронювання

Увага! 10 робочих днів для використання збільшеного ліміту

Згідно з абз. 3 п. 9-1 Порядку №76 державний орган або критично важлива установа повинні здійснити бронювання протягом 10 робочих днів із дня подання через Портал Дія повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку.

Якщо роботодавець не здійснив бронювання у встановлений строк, рішення про збільшення обсягів бронювання втрачає чинність.

Тому роботодавцям необхідно контролювати дату подання повідомлення про зміну ліміту, завчасно перевіряти відомості про військовозобов’язаних працівників і готувати списки для бронювання.

Анулювання броні після закінчення строку дії рішення про збільшений ліміт

Окремо врегульовано порядок дій після завершення строку дії рішення про збільшення обсягів бронювання.

Відповідно до абз. 5 п. 9-1 Порядку бронювання керівники державних органів та критично важливих установ повинні протягом п’яти робочих днів із дня, наступного за днем закінчення строку дії рішення, здійснити через Портал Дія заходи щодо анулювання наданих відстрочок.

Отже, оновлений п. 9-1 встановлює два окремі строки:

• 10 робочих днів — для здійснення бронювання з дня подання повідомлення про зміну ліміту;
• 5 робочих днів — для здійснення заходів щодо анулювання відстрочок після завершення строку дії рішення про збільшення ліміту.

Роботодавцям необхідно контролювати обидва строки, оскільки вони мають різні підстави обчислення та правові наслідки.

Бронювання для підприємств ОПК і ПЕК: ліміт зменшили до 95%

Однією з найсуттєвіших змін Постанови №1328 є встановлення меншого ліміту бронювання для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів.

Відповідно до нового абз. 9 п. 8 Порядку бронювання кількість військовозобов’язаних працівників відповідних критично важливих установ, які підлягають бронюванню, повинна становити не більше 95% кількості військовозобов’язаних, зазначеної в рішенні Міноборони або Міненерго.

Водночас обов’язковому бронюванню підлягають усі військовозобов’язані працівники, безпосередньо залучені до виробничих процесів таких установ.

Таблиця 8. Категорії підприємств, на які поширюється 95-відсотковий ліміт

Важливо! 

Належність підприємства до ОПК або ПЕК сама по собі не означає автоматичного застосування 95-відсоткового ліміту.

Для цього таке підприємство повинне мати рішення про критичний статус, у якому зазначено такий ліміт.

Чи може бути ліміт більше 95%? 

Новий абз. 9 п. 8 Порядку бронювання передбачає можливість збільшення обсягів бронювання понад 95%.

Відповідне рішення ухвалює Міноборони або Міненерго з урахуванням узгоджених рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.

Обґрунтовані пропозиції щодо збільшення ліміту подає до Координаційного центру відповідне міністерство.

Водночас передбачено можливість відмови в розгляді таких пропозицій у разі систематичних порушень керівником критично важливої установи вимог законодавства у сфері військового обліку.

Що робити підприємствам ОПК і ПЕК, які вже мають 100% заброньованих працівників? 

Постанова №1328 не встановлює спеціального порядку переходу від 100% до 95% бронювання. При цьому нова редакція п. 8 Порядку №76 передбачає обов’язкове бронювання всіх військовозобов’язаних, безпосередньо залучених до виробничих процесів відповідних підприємств.

Є ще одна проблема: відповідно до п. 9-2 Порядку №76 у разі перевищення дозволеного ліміту керівник підприємства зобов’язаний протягом 10 робочих днів із дня виникнення перевищення подати через Дію заяву про анулювання бронювання відповідних працівників.

Отже, залишається незрозумілим, чи мають підприємства з чинними рішеннями про 100% бронювання зменшувати його до 95% і, якщо так, за яким принципом визначати працівників для анулювання відстрочок.

Це питання потребує термінового роз’яснення Мінекономіки та Міноборони, оскільки Постанова №1328 не дає чіткого алгоритму дій, а строку в підприємств на те, щоб анулювати зайву бронь (якщо вона виникла через такі зміни) – всього 10 робочих днів.

Втім, можливо, що повідомлення про переліміт будуть надходити самим роботодавцям ОПК і ПЕК (листами або повідомленнями в «Дії»). Тоді буде зрозуміло, що усунути цей переліміт треба шляхом анулювання 5% броні.  

Міжнародні проєкти: обмеження бронювання до 50% і семи осіб

Постановою №1328 уточнено правила бронювання військовозобов’язаних працівників представництв донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги.

Новою редакцією абз. 5 п. 8 Порядку бронювання встановлено два обмеження, які застосовуються одночасно:

• не більше 50% кількості військовозобов’язаних працівників, безпосередньо залучених до виконання завдань одного проєкту;
• не більше семи осіб.

Водночас передбачено можливість збільшення кількості заброньованих понад сім осіб.

Для цього представництво донорської установи або виконавець проєкту міжнародної технічної допомоги, визначений критично важливою установою, має подати обґрунтоване звернення.

Рішення ухвалює Державний секретар Кабінету Міністрів України з урахуванням рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.

Таблиця 9. Обмеження бронювання для представництв донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги

Отже, спеціальне рішення дає змогу перевищити кількісне обмеження у сім осіб, але не скасовує 50-відсоткового ліміту бронювання.

Практичні висновки для роботодавців

1. Постанова №1328 змінює порядок визначення підприємств критично важливими, повноваження державних органів і процедуру збільшення обсягів бронювання.
2. Підприємствам, які вже мають статус критично важливих, насамперед необхідно перевірити підставу його отримання. Перегляд галузевих і регіональних критеріїв може вплинути на чинність раніше прийнятих рішень.
3. Роботодавцям, які планують отримувати критичність, слід врахувати оновлений перелік галузей, вимоги до обґрунтування значення підприємства та додатковий етап розгляду документів Координаційним центром. Через зміну процедури загальний строк отримання статусу може перевищувати місяць.
4. Для підприємств, які планують збільшувати ліміти бронювання, особливого значення набуває дотримання вимог військового обліку. Систематичні порушення з боку керівника можуть стати підставою для відмови Координаційного центру в розгляді відповідних пропозицій.
5. Окремої уваги потребують підприємства ОПК і ПЕК, для яких передбачено спеціальний 95-відсотковий ліміт бронювання, а також роботодавці, які мають раніше прийняті рішення Міноборони про збільшення обсягів бронювання.