Координаційний центр із бронювання діє з 27.10.26: які наслідки для критичних роботодавців за Постановою №1328

1. Координаційний центр із бронювання з 27.10.26 р.: статус, склад і повноваження
2. Що змінюється у погодженні критеріїв критичності? 
3. Нова процедура та строки розгляду документів для отримання критичності
4. Збільшення ліміту бронювання тепер теж за згодою Координаційного центру
5. Коли Координаційний центр може бути проти збільшення лімітів бронювання?
6. Який строк дії збільшеного ліміту та порядок бронювання?
7. Як Координаційний центр здійснюватиме моніторинг військовозобов’язаних працівників?
8. В яких випдках буде скасування критичності за рекомендацією Координаційного центру?  
9. Строки розгляду звернень Координаційним центром: один місяць або сім робочих днів
10. Висновки

Постанова КМУ від 23.10.2026 №1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» вже набрала чинності з 27 жовтня 2026 р. Цією постановою затверджено Положення про Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі – Положення №1328).

Аналіз постанови ми вже зробили у цій статті, а зараз докладно розглянемо саме те, що стосується роботи новоствореного Координаційного центру із бронювання: повноваження нового органу, порядок його взаємодії з державними органами та практичні наслідки для роботодавців.

Координаційний центр із бронювання з 27.10.26 р.: статус, склад і повноваження

Відповідно до п. 1 Положення №1328 Координаційний центр є тимчасовим консультативно-дорадчим органом КМУ. Тобто, його створили на період воєнного стану. Основні завдання Центру визначено п. 3 Положення №1328.

Зокрема, він:

1. Координуватиме діяльність державних органів із питань бронювання військовозобов’язаних.
2. Узгоджуватиме галузеві та регіональні критерії критичності.
3. Розглядатиме пропозиції державних органів щодо визначення підприємств критично важливими.
4. Розглядатиме пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання.
5. Здійснюватиме моніторинг відомостей про військовозобов’язаних працівників підприємств.
6. Надаватиме рекомендації щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими.

Увага! 

Співголовами Координаційного центру є заступник Міністра економіки та довкілля і заступник Міністра оборони. До його складу також входять представники Мінцифри, МВС, інших міністерств, Генерального штабу ЗСУ, ПФУ, Держпраці, правоохоронних і розвідувальних органів.

Координаційний центр не ухвалює самостійних рішень про надання або скасування критичності підприємств. Він розглядає пропозиції та надає рекомендації, які враховують уповноважені державні органи під час ухвалення відповідних рішень.

Що змінюється у погодженні критеріїв критичності? 

Відповідно до змін, внесених до Постанови №76, замість погодження галузевих і регіональних критеріїв з Мінекономіки та Міноборони передбачено їх узгодження з Координаційним центром.

Координаційний центр узгоджуватиме критерії, передбачені пп. 4 п. 2 Критеріїв №76. Йдеться про галузеві та регіональні критерії, за якими підприємства можуть бути визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Координаційний центр:

• узгоджуватиме відповідні критерії;
• за потреби рекомендуватиме їх доопрацювання;
• оформлюватиме узгодження листом-узгодженням.

Важливе нововведення: перегляд чинних критеріїв протягом 10 днів

Пункт 2 Постанови №1328 зобов’язує відповідні державні органи та військові адміністрації протягом 10 днів із дня набрання постановою чинності переглянути й узгодити критерії критичності з урахуванням нових вимог. За результатами такого перегляду уповноважені органи мають також проаналізувати відповідність підприємств, які вже отримали критичність, оновленим критеріям.

Якщо критерій, на підставі якого підприємство було визнано таким, що має важливе значення для галузі національної економіки або забезпечення потреб територіальної громади, виключено, відповідний орган зобов’язаний скасувати рішення про визначення такого підприємства критично важливим.

Водночас згідно з п. 3 Постанови №1328 раніше ухвалені рішення про критичність зберігають чинність протягом установленого строку, крім рішень, скасованих за результатами перегляду.

Важливо!

Перегляд критеріїв не означає автоматичного скасування критичності всіх підприємств. Насамперед необхідно перевірити, чи збережено критерій, на підставі якого підприємство отримало відповідний статус.

Нова процедура та строки розгляду документів для отримання критичності

Постанова №1328 змінила процедуру розгляду звернень підприємств щодо отримання статусу критично важливих. Зокрема, передбачено обов’язкову участь Координаційного центру в розгляді відповідних звернень.

Це стосується підприємств, які претендують на отримання критичності:

• для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;
• для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань.

Процедура передбачає три послідовні етапи.

Етап 1. Розгляд звернення уповноваженим органом — до 7 робочих днів

Після отримання звернення підприємства відповідний державний орган перевіряє його відповідність установленим критеріям.

За результатами розгляду орган звертається до Координаційного центру для отримання рекомендацій та пропозицій.

У зверненні до Центру зазначаються:

• код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ;
• повне та скорочене найменування підприємства;
• кількість військовозобов’язаних працівників;
• критерії, яким відповідає підприємство.

Етап 2. Розгляд Координаційним центром — до одного календарного місяця

Центр опрацьовує звернення державного органу та надає рекомендації і пропозиції щодо визначення підприємства критично важливим.

Строк такого розгляду не може перевищувати одного календарного місяця з дня отримання звернення.

Етап 3. Ухвалення остаточного рішення — до 3 робочих днів

Після отримання рекомендацій Координаційного центру уповноважений орган протягом трьох робочих днів має:

• ухвалити рішення про визначення підприємства критично важливим; або
• повідомити підприємство листом про відмову з обґрунтуванням невідповідності встановленим критеріям.

Таблиця 1. Строки розгляду документів для отримання критичності

Важливо! 

Підприємство не зобов’язане самостійно звертатися до Координаційного центру. Документи подаються до відповідного уповноваженого органу, який організовує їх подальший розгляд.

Збільшення ліміту бронювання тепер теж за згодою Координаційного центру

Координаційний центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо збільшення обсягів бронювання військовозобов’язаних.

Увага!

Збільшення ліміту бронювання понад 50% на конкретному підприємстві здійснюватиметься за рішенням відповідного державного органу з урахуванням рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.

Обґрунтовані пропозиції до Центру подаватиме саме державний орган, уповноважений ухвалювати відповідне рішення.

Для підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, визначених у п. 8 Порядку бронювання №76, передбачено окремий механізм збільшення обсягів бронювання понад 95%.

Такі рішення ухвалюватимуть Міноборони або Міненерго з урахуванням узгоджених рекомендацій та пропозицій Координаційного центру.

Коли Координаційний центр може бути проти збільшення лімітів бронювання?

Згідно з пп. 8 і 9 оновленого Порядку бронювання №76 підставою для відмови Координаційного центру в розгляді обґрунтованих пропозицій може бути, зокрема, встановлення фактів систематичного порушення керівником критично важливої установи законодавства у сфері організації та ведення військового обліку.

Зокрема, йдеться про:

• наявність протягом останніх 12 місяців двох і більше документально підтверджених фактів таких порушень;
• та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення.

Тобто якщо директор має штрафи за порушення військового обліку, то Координаційний центр може бути проти збільшення лімітів бронювання.

Важливо!

Зазначена норма стосується розгляду пропозицій щодо збільшення обсягів бронювання. Вона не передбачає автоматичного скасування чинної критичності підприємства або вже наданих відстрочок через сам факт такого порушення.

Який строк дії збільшеного ліміту та порядок бронювання?

Новою редакцією п. 9¹ Порядку бронювання №76 установлено додаткові вимоги до реалізації рішення про збільшення обсягів бронювання.

Зокрема:

1. Строк дії рішення про збільшення ліміту не може перевищувати одного року.
2. Після подання через портал Дія повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку бронювання необхідно здійснити протягом 10 робочих днів.
3. Якщо протягом зазначеного строку бронювання не здійснено, рішення про збільшення обсягів бронювання втрачає чинність.
4. Після закінчення строку дії рішення про збільшення ліміту необхідно протягом п’яти робочих днів із наступного дня здійснити заходи щодо анулювання відповідних відстрочок через портал Дія.

Отже, після отримання рішення про збільшення ліміту підприємству необхідно контролювати не лише його розмір, а й строки реалізації такого рішення.

Як Координаційний центр здійснюватиме моніторинг військовозобов’язаних працівників?

Підпунктом 6 п. 3 Положення передбачено, що Координаційний центр здійснюватиме моніторинг відомостей щодо військовозобов’язаних працівників підприємств, які звернулися за отриманням статусу критично важливих.

Для цього використовуватимуться три електронні ресурси.

Таблиця 2. Електронні ресурси для моніторингу військовозобов’язаних працівників

При цьому Положення не встановлює вичерпного переліку показників, які перевірятимуться під час моніторингу, та не визначає автоматичних наслідків виявлення розбіжностей.

Чи може Координаційний центр запитувати інформацію безпосередньо в підприємства?

Так. Відповідно до підп. 1 п. 5 Положення Координаційний центр має право отримувати в установленому порядку від підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Отже, повноваження Центру не обмежуються використанням відомостей із державних електронних ресурсів.

Водночас Положення №1328 не визначає окремого переліку документів, які підприємства мають подавати Центру під час такого моніторингу.

В яких випдках буде скасування критичності за рекомендацією Координаційного центру?  

Постанова №1328 передбачає участь Координаційного центру не лише в отриманні критичності, а й у перегляді раніше ухвалених рішень.

Координаційний центр надаватиме державним органам рекомендації та пропозиції щодо скасування рішень про визначення підприємств критично важливими.

Для реалізації цього механізму Порядок №76 доповнено новим пунктом 18. Відповідно до нього рекомендації та пропозиції Координаційного центру щодо скасування критичності є підставою для розгляду питання про скасування відповідного рішення.

Отже, зараз скасувати рішення можуть через дві різні процедури:

1. Скасування критичності через невідповідність (зміну, виключення) критерію.

Як і раніше, орган, що видав рішення про критичність, буде мониторити відповідність роботодавцям критерію, за яким це рішення було видане (а  також рівень зарплат та сплату податків). Немає відповідності, знизилася зарплата або виникли борги по податках та ЄСВ  – рішення скасовується. 

2. Перегляд критичності за рекомендаціями Координаційного центру.

Нова процедура передбачає розгляд питання про скасування критичності на підставі рекомендацій та пропозицій Центру. Сама рекомендація не припиняє чинності рішення про критичність. Але державний орган буде повинен її врахувати. 

Таблиця 3. Підстави для перегляду та скасування критичності підприємств

Строки розгляду звернень Координаційним центром: один місяць або сім робочих днів

Пунктом 9 Положення визначено строки надання Координаційним центром рекомендацій та пропозицій за зверненнями державних органів.

Таблиця 4. Строки розгляду звернень Координаційним центром

Невідкладний розгляд можливий за наявності обґрунтованої потреби, коли відповідний державний орган звертається до Координаційного центру з проханням розглянути звернення у скорочений строк.

Зверніть увагу! 

Зазначені строки стосуються надання рекомендацій та пропозицій Координаційним центром. Вони не є строками остаточного ухвалення рішення про надання критичності або збільшення обсягів бронювання, які приймає державний орган, до якого звертається роботодавець. 

Таким чином, загальна процедура може тривати, як мінімум півтори місяці.

Висновки

Постанова №1328 запроваджує додатковий механізм погодження критеріїв критичності, розгляду звернень підприємств, збільшення обсягів бронювання та моніторингу відомостей про військовозобов’язаних працівників.

Для підприємств найбільш суттєвими є такі зміни:

1. Отримання критичності передбачатиме додатковий етап розгляду звернення Координаційним центром.
2. Збільшення обсягів бронювання здійснюватиметься з урахуванням рекомендацій Центру. Систематичні порушення керівником вимог військового обліку можуть стати підставою для відмови в розгляді пропозицій.
3. Координаційний центр здійснюватиме моніторинг відомостей про військовозобов’язаних працівників та матиме право отримувати необхідну інформацію від підприємств.
4. Раніше ухвалені рішення про критичність можуть переглядатися за результатами оновлення критеріїв або за рекомендаціями Центру.