Кампанія Антимонопольного комітету із захисту прав позичальників-фізосіб захлинулася. До такого висновку дійшли фінансисти, що почали минулого тижня підбивати підсумки "кредитного проекту" АМК: чиновники наполягали на тому, що позичальники, яких банки змушують при кредитуванні купувати поліси страхування заставленого майна (нерухомість, КАСКО) та від нещасного випадку, мають право самостійно вибирати для цього компанії.
Більшість банків формально розширили перелік страхових партнерів, але афілійовані СК, як і раніше, залишаються у фаворі. Пробитися ж у фінустанову з договором від неакредитованого страховика практично неможливо. Кредитори або геть відмовляються приймати несанкціоновані поліси, або підвищують позичальникам ставки за кредитами.
Депозитний шантаж
На початку квітня виповниться рівно рік з моменту підписання банками і страховиками Правил співробітництва, пов’язаного з кредитуванням, які повинні налагодити взаємини фінансистів. Розробку цього документа ініціював Антимонопольний комітет, який позичальники завалювали скаргами на фінустанови.
Найбільші банки заганяли клієнтів в нечисленні афілійовані або партнерські СК, часто не надаючи навіть хоч трохи вибору (в список найбільш злісних порушників конкурентного законодавства потрапили ПриватБанк, Укрсоцбанк, УкрСиббанк, ОТП Банк і Райффайзен Банк Аваль).
У свою чергу нав’язані позичальникам страховики ломили за поліси запаморочливі ціни. Але коли справа доходила до виплат, часто-густо порушували зобов’язання перед клієнтами. Зрештою АМК пригрозив банкірам штрафами, якщо ті не почнуть офіційно публікувати вимоги до СК, поліси яких можуть купувати позичальники, і переліки акредитованих компаній. Побоюючись санкцій, фінансисти змушені були піти на поступки. "Умови і процедура проходження страховими компаніями акредитації стали більш прозорими, вони публікуються більшістю банків на сайтах.
Це вже великий успіх: ще рік тому для отримання такої інформації треба було витратити багато часу", - констатує директор управління роботи з банками СГ "PZU Україна" Роман Кобко. Зокрема, перелік СК, акредитованих в Укрсоцбанку, за минулий рік розширився з п’яти до 30, в ОТП Банку - з трьох до 15. Більш перебірливими залишаються УкрСиббанк (сім акредитованих компаній проти чотирьох рік тому) і Райффайзен Банк Аваль (п’ять СК, а не дві-три, як раніше).
Непохитну впертість продемонстрував лише ПриватБанк. На його сайті фігурує тільки один страховик, який є генеральним партнером фінустанови, - афілійований з ним "Ингосстрах". При цьому, як наголошується на сайті банку, "виплати СК "Інгосстрах" гарантує сам ПриватБанк".
Якщо п’ятірка фінустанов, які перебували під ковпаком Антимонопольного комітету, пішла хоч на якісь істотні поступки клієнтам, то інші кредитори, які працюють з населенням, мало змінили свої споживчі програми. Вони, як і раніше, не визнають поліси неакредитованих компаній, виставляючи суб’єктивні вимоги до СК, страховки яких дозволяють купувати своїм позичальникам. Серед таких двозначних критеріїв - вимога про бездоганну ділову репутацію, відсутність негативного досвіду банку у співпраці з тим чи іншим страховиком, наявність позитивних висновків фінустанови щодо фінансового стану страхової компанії (без вказівки чітких критеріїв оцінки) і низка інших.
Кредитори часто-густо застосовують схему фіктивної акредитації. Щоб не потрапити в немилість АМКУ, вони номінально оформляють з СК партнерські угоди, але фактично не дають їм бізнесу. "Одним СК банки дають застрахувати заставне майно вартістю 50-100 млн грн. Враховуючи, що умови таких договорів в основному передбачають франшизу 5-10%, що дає невисокий тариф (0,03-0,05%), платежі страховика складуть 15 - 50 тис. грн., але відведений компанії ліміт при цьому буде вичерпаний. А своїй "рідній" СК банки віддають беззбиткове страхування споживчих кредитів на ті ж 50-100 млн грн., але під тариф 2-5%, а також КАСКО з тарифами 5 -8%. У підсумку їхні платежі складають мільйони гривень", - зазначає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В’ячеслав Черняхівський.
Два найбільш вагомі аргументи страхової компанії при акредитації у фінустанові - це високий розмір комісійної винагороди та розміщення в банку депозитів і поточних рахунків СК. Причому апетити фінансистів постійно зростають. Донезмоги ситуація загострилася в кінці минулого року через кризу ліквідності, що спостерігалася в системі.
Фінустанови, які відчайдушно потребували гривневого ресурсу, повально вимагали у страховиків поповнення і без того важких депозитів. "Рік почався з того, що більшість банків звернулися із запитами на збільшення внесків і розміщення нових. Крім того, вони стали проявляти ініціативу у співпраці, намагаючись залучити страхові компанії як корпоративних клієнтів", - розповіла "ДС" начальник відділу роботи з фінансовими інститутами АСК "ІНГО Україна" Тетяна Симоненко.
В середньому для отримання акредитації в фінустанові зараз потрібно розмістити 3-5 млн грн. Деякі ж кредитори вимагають внесення депозиту за кожну лінію бізнесу СК: окрема сума повинна бути розміщена за можливість страхувати КАСКО, нерухомість, продавати поліси страхування від нещасного випадку тощо. У цьому випадку оформлення партнерських відносин може вилитися страховикові в 7-10 млн грн.
Всі - в суд
Як і раніше, з великим скрипом позичальникам вдається умовляти фінансистів приймати поліси неакредитованих компаній. За словами Тетяни Симоненко, пролобіювати свого страховика вдається в основному великим позичальникам - великим українським і міжнародним корпораціям. У простих смертних практично немає шансів наполягти на своєму. "Банк розглядає подібні питання індивідуально і залишає за собою право відмовити позичальникові в узгодженні неакредитованої СК.
Рішення приймається на підставі документів фінансової звітності, наданої страховою компанією", - повідомила "ДС" начальник відділу банківського страхування ОТП Банку Оксана Невмержицька-Коваленко. "Клієнтові потрібно чимало часу, щоб вступити в переговори з банком, наполягти на винесенні цього питання на кредитний комітет, вивчити кредитний договір, уточнивши, чи прописана там умова про обов’язкове страхування в акредитованій компанії.
Якщо така вимога є, йому доведеться застрахувати заставу в банківського страховика або погодитися з тим, що кредитор застосує штрафні санкції. Найчастіше це підвищення ставки за кредитом", - зазначив директор департаменту з розвитку і підтримки регіональної мережі СК "Наста" Віталій Вілінчук.
Такий підхід фінансисти найчастіше мотивують інтересами клієнтів. Мовляв, застрахувавши в неблагонадійної СК, позичальник може не дочекатися виплати страховки. "Якщо клієнт приносить договір страхування від компанії, яка не акредитована в банку, і даний договір відповідає вимогам фінустанови до договорів страхування, ми його приймаємо. Ніякі штрафні санкції до нього при цьому не застосовуються. Але вся відповідальність за вибір партнера лежить на клієнті.
Банк у разі такої необхідності не зможе допомогти йому у врегулюванні питань при страховій події", - сказав "ДС" заступник голови правління УкрСиббанку BNP Paribas Group Костянтин Лежнін. Насправді фінансисти піклуються лише про власну вигоду, адже, навіть нав’язавши клієнту страховика, вони згодом мало цікавляться його подальшою долею. Яскравий приклад - банкрутство в 2009 р. компанії "Страхові традиції", зазначеної під першим номером в списках партнерів багатьох банків.
Після того як СК заявила про проблеми, кредитори, які раніше нав’язали клієнтам поліси "Страхових традицій", змусили тих купувати нові договори страхування авто і майна, що вилилося додатково ще в кілька тисяч гривень. Саме тому банківські позичальники все частіше починають судитися з фінансистами, які намагаються нав’язати їм своїх страховиків.
"Останнім часом таких суперечок стає все більше, оскільки у своїх договорах фінустанови встановлюють неправомірні штрафи за страхування в неуповноважених компаніях. Крім того, страхування в неуповноваженої компанії є однією з підстав вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту. Наскільки мені відомо, є ціла низка позитивних рішень для позичальників, у яких вони оскаржували нав’язування їм СК та стягнення у зв’язку з цим штрафів (або підвищення відсотків за позиками). Такі випадки були при погашенні кредитів в Райффайзен Банку Аваль і Альфа-Банку", - розповів "ДС" старший партнер адвокатської компанії "Кравець, Новак і Партнери" Ростислав Кравець.
Основний аргумент банків у судах - це підписаний кредитний договір: мовляв, якщо позичальник його підмахнув, значить, погодився з його умовами. Клієнти ж наполягають на тому, що під час укладання угоди з фінустановою їм відмовили в можливості його коригувати.
Юристи стверджують, що в більшості випадків українські служителі Феміди сьогодні стають на бік клієнтів, і прогнозують підвищення їх активності в судах. "Якщо Держфінпослуг і АМКУ й надалі будуть діяти в частині контролю над діяльністю страхових компаній і кредиторів, то число суперечок з кожним роком буде тільки збільшуватися, незважаючи на зменшення обсягів кредитування", - упевнений пан Кравець. Очікується, що пік позовної активності припаде на осінь 2012 р., а найактивніше судитися з банками стануть в Києві, Харкові, Дніпропетровську та Одесі - тих же регіонах, що і зараз.
