Рахунок ФОПа в іноземному банку
Відповідно до ст. 2 Закону про валюту фізособи-підприємці, зокрема, мають право відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Тобто чинним законодавством фізособам не заборонено відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання — резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг) підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, здійсненими з 5 квітня 2022 року, становлять 90 календарних днів (п. 14-2 Постанови №18). До зазначеної дати граничний строк був 365 календарних днів (п. 21 Положення №5).
Дохід в іноземній валюті перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу. Датою отримання доходу ФОПа — платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій формі (п. 292.5 ПКУ).
Розрахунок курсової різниці та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку не передбачено законодавством.
Перерахування валюти на особисту картку
У разі роботи з валютою ФОПу заборонено переказувати кошти з підприємницького валютного рахунку на особистий валютний рахунок (абз. 2 п. 113 Положення №5).
Згідно з п. 109 Положення №5 за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання — резидентів (юросіб та фізосіб-підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, включно з операціями з виплати/повернення коштів на відрядження за кордон (пп. 16 п. 109 Положення №5).
Зняття готівки за кордоном
Щодо зняття валютної готівки за кордоном може бути дві позиції: смілива й обережна.
Згідно зі сміливою позицією можна вважати, що зняття валютної готівки з рахунку ФОПа не суперечить законодавству України, а перелік операцій у п. 109 Положення №5 не є вичерпним. Тож з рахунку можна зняти валютну готівку в будь-якій сумі з будь-якою метою.
Згідно з обережною позицією можна вважати, що перелік операцій у п. 109 Положення №5 є вичерпним і валютну готівку можна зняти лише на відрядження (пп. 16 п. 109 Положення №5). Позаяк відрядження — це робочі поїздки найманих працівників, то для самого ФОПа поняття «відрядження» є досить умовним. Тож у цьому разі виникає питання про документальне підтвердження такого «відрядження». Знову ж таки, ФОП — платник єдиного податку не зобов’язаний вести облік своїх витрат і підтверджувати їх документально.
Отже, якщо ФОП обирає обережну позицію, він може зняти частину готівки у валюті, яка може бути використана на оплату проживання, транспорту, харчування тощо, а решту валютних коштів продати у час, визначений банком для таких операцій, та почекати, коли зарахується гривня від продажу валюти, і лише тоді можна розпоряджатися цими коштами.
Думка податкової
...для фізичної особи — підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату їх отримання.
При цьому розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи — підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку нормами ПКУ не передбачено.
<...>
Разом з тим відповідно до пп. 165.1.51 п. 165 ст. 165 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізичної особи. <...>
ІПК ДПСУ від 13.09.2019 р. №215/6/99-00-04-07-03-15/ІПК
Платіжна картка до рахунку
Рахунок у банку, відкритий для здійснення господарської діяльності, має будь-який ФОП. За допомогою платіжної картки можна здійснювати безготівкові платежі та знімати готівку і в касі банку, і за чеком.
Якщо картка емітована банком до іншого рахунку ФОПа, то він може перерахувати кошти на рахунок картки. Якщо картка емітована до основного рахунку ФОП, перераховувати кошти не потрібно.
Але платіжною картою до валютного рахунку можна користуватися тільки за кордоном і для: зняття готівки, оплати витрат на відрядження або представницьких витрат (оплата готелю, харчування, послуги перекладача та ін. витрати). Під час оплати сума конвертуватиметься за курсом обслуговуючого банку. В обліку таке списання відображають за курсом НБУ, а не за комерційним курсом банку.
І слід враховувати ліміт за операціями у валюті: в один операційний день за одним ЗЕД-контрактом можна проводити платежі на суму не більше ніж 400 тис. грн (ст. 20 Закону про фінмоніторинг).
Звертаємо увагу, що зняття готівки чи розрахунок за придбані товари за допомогою корпоративної картки або здійснення будь-яких інших платежів потрібно буде документально підтвердити. Цих документів вимагає під час перевірки податкова. Проте згідно з абз. 1 п. 296.1 ПКУ ФОП — платник ЄП 3-ї групи, який не є платником ПДВ, веде облік у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів. По суті, такий ФОП не повинен мати підтвердних документів на зроблені витрати, а повинен лише вести облік своїх доходів. Але щоб переконати податківців під час перевірки й уникнути відповідальності за порушення валютного законодавства, знадобляться документи й аргументи, тож краще зберігати їх.
Витрата валюти з непідприємницькою метою
Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. 11 та 15 Закону про валюту.Отже, за порушення вимог валютного законодавства можуть бути застосовані певні заходи впливу:
- письмове застереження;
- обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів валютних операцій;
- штрафні санкції. До фізосіб-підприємців застосовуються заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених ст. 162-1 КпАП, а саме штраф до 51000 грн (до 3000 н. м. д. г.).