У січні Національний банк підвищив облікову ставку на 1 в. п. – до 14,5% річних. Цьому рішенню передувало підвищення ставки у грудні 2024 року на 0,5 в. п. Як це вплине на ставки за депозитами та кредитами, курс та ціни? Якою взагалі зараз є роль облікової ставки? Детальніше – у колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимира Лепушинського для РБК-Україна.
Депозити
Рішення підвищити облікову ставку передусім спрямоване на підтримання попиту населення на гривневі інструменти для заощаджень – строкові депозити та ОВДП. Ми вже побачили першу реакцію депозитних ставок на грудневе рішення. Поки вона є незначною, ставки дещо зросли у номінальному вимірі. Однак за такий короткий проміжок часу еквівалентного зростання годі й було очікувати, особливо враховуючи суттєві вливання ліквідності в систему наприкінці року через значні видатки бюджету.
Водночас окремі банки вже відреагували підвищенням депозитних ставок. Очікуємо, що банки додатково збільшать ставки за строковими гривневими депозитами у відповідь на січневе рішення, ураховуючи конкуренцію за вкладника.
Кредити
Впливу на динаміку кредитування від грудневого підвищення облікової ставки, як і очікувалося, ми не зафіксували, ураховуючи минулорічний потужний імпульс для розвитку цього напряму. Ставки за кредитами бізнесу залишаються на рівні доковідного 2019 року – це майже 15%.
Ми не очікуємо, що поточне підвищення ставки матиме суттєвий стримуючий вплив на кредитування, ураховуючи, значну конкуренцію між банками за якісних позичальників та прогрес у реалізації Стратегії з розвитку кредитування.
Рішення про підвищення ставки націлене на те, щоб знизити тиск на валютний ринок та ціни й зберегти стійкість інфляційних очікувань. Посилення політики збільшить впевненість економічних агентів у готовності НБУ стримати інфляцію. А макрофінансова стабільність та стійкі очікування – важлива передумова для розвитку кредитування.
Валютний ринок
Для валютного ринку у грудні насамперед вплив мали інтервенції НБУ. Завдяки цьому, попри суттєве зростання попиту на валюту (через дію сезонних чинників) гривня до долара у грудні послабилася лише на 1%. Завдання підтримувати стійкість валютного ринку залишається для нас актуальним, адже це важливо, щоб стримати інфляцію та повернути її до цілі 5% у найближчі роки.
Поточне ж підвищення облікової ставки, що спрямовується на захист гривневих заощаджень від інфляції, стримуватиме тиск на валютний ринок та міжнародні резерви. Натомість якби монетарна політика НБУ не спрямовувалася на боротьбу з інфляцією і гривня втратила б довіру, то на валютному ринку опинилися б не лише ті кошти, які зараз зберігаються у гривневих депозитах та ОВДП, а і кошти з поточних рахунків. Тому що навіщо випробовувати долю, якщо завтра гарантовано буде дорожче? Підвищення облікової ставки дасть змогу навіть не розглядати такий сценарій.
І нарешті – інфляція
Попри те, що поточне прискорення інфляції викликали передусім тимчасові чинники, реакція монетарної політики є важливою. Як свідчить наш, український, та світовий досвід, вчасна реакція центрального банку дає змогу втримати контроль за інфляційними очікуваннями.
Якщо ж реакція центробанку є пасивною, люди очікують, що інфляція і далі зростатиме, що закладається у рівні зарплат, обсяги споживання, прагнення купити іноземну валюту та, зрештою, в ціни. За таких умов інфляція починає сама себе підживлювати через вищі виробничі витрати бізнесу та тиск на обмінний курс.
Тож щоб не казали теоретики про монетарну чи то немонетарну природу інфляції, (приміром, ми бачимо закиди на кшталт «як НБУ обліковою ставкою збирається впливати на ціни на яйця» і водночас «насправді зростання інфляції викликано лише девальвацією гривні»), адекватна та вчасна реакція центробанків, як свідчить саме досвід, а не екзотичні економічні теорії, має вагоме значення.
Стримування цінового тиску, ймовірно, потребуватиме подальшого посилення процентної політики, що вже закладено до прогнозу НБУ. Завдяки вичерпанню тимчасових чинників цінового тиску та заходам процентної й валютно-курсової політики НБУ інфляція сповільниться до 8,4% у 2025 році та до цілі 5% – у 2026 році.
І наостанок – стосовно «карколомного впливу девальвації». В останні місяці курсовий чинник навіть певною мірою стримував зростання цін. Причина – з осені минулого року курс гривні стійко зміцнюється до євро, яке має вагоме значення для українського імпорту.