У Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку практично завершено роботу над законопроектом, що передбачає низку змін щодо корпоративних облігацій, повідомив «Діло» один із профучасників ринку.
Основним нововведенням документа можна назвати появу в законі «Про цінні папери та фондовий ринок» окремих розділів, присвячених дефолтам за корпоративними облігаціями і створенню інституту загальних зборів власників таких паперів.
Згідно з документом настання дефолту відбувається у разі прострочення щодо виплати доходу більш ніж на 10 днів або відмови від такої виплати. Також дефолт настає, коли емітент затримує більш ніж на 30 днів виплату номінальної вартості облігацій.
Для захисту прав держателів корпоративних облігацій пропонується запровадити інститут їх загальних зборів, з якими емітент у разі дефолту (або якщо це передбачено проспектом емісії) повинен буде погоджувати здійснення значних операцій (на суму понад 10% активів такого емітента.) Погодженню, крім цього, підлягатиме процес реструктуризації зобов'язань та внесення будь-яких змін до проспекту емісії.
Характерним фактом є також те, що держателі дефолтних облігацій зможуть вимагати від емітента дострокового погашення грошових зобов'язань, вдаючись до примусового стягнення у рамках законодавства. При цьому якщо йдеться про забезпечені облігації, то дострокового виконання зобов'язань можна буде вимагати і від особи, яка надала забезпечення.
Законопроект також запроваджує поняття інфраструктурних та біржових облігацій. Передбачається, що перші з них випускатимуться для фінансування інфраструктурної модернізації у рамках державно-приватного партнерства. Щодо других, то вони випускатимуться за спрощеною процедурою для обігу виключно на фондових біржах. Емітувати їх зможуть компанії з 3-річною історією існування, акції яких також є у біржовому реєстрі.
Експерти не мають однозначної думки щодо нововведень. Як зазначає помічник керівника пенсійними та інвестиційними фондами «Кінто» Марія Сидорович, ідея створення інституту загальних зборів власників облігацій загалом позитивна хоча б тому, що вона давно існує на західних ринках у формі так званих trustee. «Проте постає запитання, яким чином вона буде реалізована в Україні. Зокрема, чи не перетвориться функція цього інституту щодо захисту інтересів власників облігацій на нав'язування їм рішень загальних зборів? Із запропонованої редакції законопроекту це незрозуміло», -- сумнівається вона.
Своєю чергою, на думку старшого юриста ЮФ AstapovLawyers Юлії Яшенкової, інститут загальних зборів держателів облігацій наділяється дуже широкими повноваженнями. «По суті, загальні збори держателів облігацій отримають достатньо можливостей для забезпечення виконання за своїми зобов'язаннями аж до порушення процедури банкрутства та формування реєстру кредиторів, тобто без урахування зобов'язань емітента перед останніми», -- говорить вона. Щодо визначення дефолту, додає юрист, то воно, навпаки, дуже вузьке. Наприклад, не враховується, що настання дефолту може бути пов'язане і з неплатоспроможністю емітента облігацій, яка виникла ще до дати розрахунків, або з неліквідністю забезпечення.
Погоджується з цим директор біржі «Перспектива» Станіслав Шишков. Він вважає, що визначення дефолту потребує внесення паралельних правок до наявного базового законодавства на рівні кодексів та законодавства про банкрутство. «У проекті також не знайшов відображення такий важливий суб'єкт облігаційних відносин, як банк -- платіжний агент. Саме такий банк було визнано доцільним наділяти функціями та повноваженнями щодо контролю за розрахунками при розміщенні, обігу, погашенні облігацій, фіксації випадків невиконання зобов'язань та оголошення про них», -- наголошує пан Шишков.
Новий вид облігацій -- також дискусійне питання. Марія Сидорович вважає зайвим запровадження інфраструктурних та біржових облігацій як окремого класу інструментів. Адже чинне законодавство не обмежує існування паперів з параметрами, які передбачені для цих видів бондів. «Зацікавлення з боку інвесторів до цих інструментів все одно залежатиме виключно від надійності емітента і прибутковості паперів, але ніяк не від належності облігацій до однієї із запропонованих форм випуску боргових зобов'язань», -- говорить експерт.
