США друкують долари, вони знецінюються, а валюти інших країн, навпаки, зміцнюються. Причому, не тільки розвинених держав, а й тих, що розвиваються. Теоретично так повинно бути і в Україні. Якби курс гривні не тримали, так як наш ринок налаштований на девальвацію. Тому будь-який сигнал сприймається, як керівництво до дії. Це вкотре довели події тижневої давності. "Що це було, і чи була це змова? Ви про це не дізнаєтеся. Занадто велика кількість учасників на ринку. Валютні операції - це частина бізнесу і діяльності банків, на яких можна заробити. Тим більше, що зараз не так багато напрямків, які дозволяють заробити", - повідав експерт фінансового ринку Микола Івченко.
Нові обставини
Майже два тижні минуло після шаленого стрибка валюти. Втім, чому так сталося - переконливих пояснень немає. Хоча, винуватих, начебто, знайшли, назвали і навіть покарали. А також озвучили низку версій, якими скористалися порушники "спокою":
в Сполучених Штатах був вихідний і валютний ринок не працював;
долари не прилетіли - тому що страйкувала Люфтганза;
НБУ рефінансував банки - в результаті чого і заробили спекулянти.
І раптом на цьому тижні згадали... про "Нафтогаз". "У цей день "Нафтогаз" купував валюту. Треба було більше 400 млн доларів. Спекулянти на ринку це бачили і навмисне, під час обіду, почали укладати один з одним угоди. Причому угоди укладалися маленькі, але у великій кількості. В результаті, ціна йде вгору. І, фактично, вони зробили ціну 8.20, а в кінці оголошеної перерви припинили роботу взагалі. НБУ побачив це тільки за результатами. І вже на другий день почав застосовувати свої дії", - розповів експерт фінансового ринку Олександр Охріменко. Пояснення виглядає логічно. "Нафтогаз" щомісяця виходить на ринок з купівлею валюти для розрахунків з Росією за газ. Цього разу треба було близько 440 мільйонів, стверджують аналітики. Це майже відповідає сумі виданого рефінансування під 4 мільярди гривень. Але питання залишаються. Адже, традиційно, про вихід "Нафтогазу" відомо заздалегідь. Найчастіше, це відбувається не пізніше 10 числа, й учасники ринку до цього готуються. До того ж, довго існувала практика закриття заявок "Нафтогазу" поза ринком. Відбувалося це з метою не розбурхувати спекулянтів. Експерти ж про вихід НАКу завжди заявляли у своїх оглядах і коментарях. І аж ніяк не на наступний день.
НБУ заснув
Дивує і відсутність миттєвої реакції Нацбанку. По-перше, котирування почали поступово збільшуватися за кілька днів до пікових значень. По-друге, НБУ єдиний бачить всі цифри та угоди в режимі реального часу. Про існування такої можливості і спеціальної програми для цього не раз заявляв один із колишніх керівників цієї установи. "Якби НБУ оперативно втрутився і збив попит, то, можливо, стрибка і не було б. Але в цьому випадку йому потрібно було витрачати золотовалютні резерви. Тобто, вийшла ніби подвійна витрата - спершу він видає кредити рефінансування, а потім ще витрачає золотовалютні резерви. Можливо, НБУ і правильно зробив. Інакше б він витратив із резервів до 500 мільйонів доларів", - пояснив Микола Івченко.
Наступного дня, 5 вересня, коли в обмінних пунктах курси подекуди підскочили до цифри 8.30, долар зник з продажу, а на ринку чорних операцій його продавали і по 8.50. Але і в цей час віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко говорив не про спекулянтів, а все ще нарікав на страйк робітників Люфтганзи. НБУ теж не надав переконливих пояснень, а почав застосовувати пожежні методи. Однак реальні пояснення для заспокоєння ринку були. Принаймні, тиждень по тому. Експерти доводять: в ті дні вони пильно дивились на міжнародні ринки. У день, коли курси на міжбанку досягли значень 8.20, на західних майданчиках цю подію проігнорували. Саме відсутність реакції іноземного інвестора свідчить про відсутність будь-яких підстав для хвилювань на валютному ринку України. Але в ті два дні про це ніхто не згадував.
Розумні люди
"Люди, які аналізують економіку України в Європі або Лондоні, розумніші, ніж ми, в Україні. Вони повинні були моментально відреагувати на ситуацію у нас. Вони, як тільки чують поганий запах, який виходить від країни, починають моментально скидати її цінні папери або моментально вимагати більшу страховку за ризик на роботу в цій країні. Це те, що я очікував побачити 4 вересня, якби інформація про девальвацію була правдивою. Але в цей день кредитно-дефолтні свопи на Україну становили трохи більше 800 базових пунктів. Якби хоч найменша інформація, яка йшла негативом, підтвердилася, ми б побачили не 800 пунктів, а перевищення 1000 і т. д. Значить, інформація була або проігнорована (а цього я не допускаю, їх не проведеш), або ринок спеціально розхитувався. І це була гра експортерів. Це сильне лобі, яке втрачає щохвилини на курсі вісім сотні мільйонів доларів", - вважає виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко.
Сьогодні фінансисти наполегливо доводять: гривня не повинна падати хоча б тому, що попит українців на долари в 2012 році майже вдвічі менший, ніж рік тому. Наприклад, у серпні вони купили доларів на 2 мільярди 342 мільйони доларів. Рік тому було більше 3 мільярдів. "Статистика купівель валюти в серпні цього року дуже показова. Вся валюта пішла на депозити і погашення кредитів. Тобто, в тінь валюта не пішла", - підкреслив керівник інвестиційної компанії Ерік Найман.
Але найбільш яскравий показник попиту на валюту - результати валюто-обмінних операцій за 8 місяців. З початку поточного року населення придбало 14 мільярдів 700 мільйонів. У 2011-му за ці ж 8 місяців купівля валюти перевищила 21 мільярд 100 мільйонів доларів. Тобто, в минулому році за звітний час люди поклали під подушки більше на 7 мільярдів. "У січні-серпні 2011-ого ніхто не заїкався про фінансову стабільність, незважаючи на обсяги реалізації ВКВ. Просто сьогодні вигідніше про це говорити", - впевнений Олег Устенко.
Можливість повторення
Всі озвучені пояснення не знімають питання про стабільність гривні в майбутньому. І справа не тільки в глобальних факторах. НБУ підтвердив, що продовжить рефінансування банків. Як заявив голова наглядової ради НБУ Ігор Прасолов, кредити регулятора будуть видаватися не на 90 днів, як зараз, а до 360 днів. Виходить, загроза нових коливань збережеться? Досить згадати 2008-й. Люди забирали гроші з банків, НБУ намагався підтримати установи своєю ліквідністю. А вони всі гроші пускали на купівлю долара.
"Практика показала, що час від часу виникають такі періоди, коли рефінансування регулятора банки спрямовують на валютний ринок. Тож 100% гарантії, що наступного разу так не станеться, ніхто дати не може. Немає такого обмеження. Це питання - на совісті багатьох комбанків. До того ж, зрозумійте, це ринок, така ринкова економіка. Неможливо давати гроші і тут же забороняти тим же банкам витрачати їх на якісь операції. Нехай вони і спекулятивні, але на них банки можуть заробити", - резюмував Микола Івченко.
Подібної думки дотримується і Олександр Охріменко. "Не можна відкидати, що спекулянти не постараються ще раз розігнати ринок. Вони розуміють, що якщо до виборів вони не розіграють цю карту і не продадуть долари дорого, після виборів вони не зможуть це зробити", - упевнений експерт.
Дводенні спекуляції вилилися в тиск НБУ на ліквідність в системі. Залишки на коррахунках упали до 13-15 мільярдів гривень, а ціна ресурсу на ринку депо операцій злетіла до 50%. Таким шляхом курс гривні повернули до позначки 8.10. Але не минуло і 5 днів, як кількість грошей в системі знову збільшилася. І котирування долара якось непомітно підросли на 2-2 з половиною копійки.
Сьогодні аналітики називають події 4 вересня порушенням валютного законодавства. А за такі дії повинна бути чітка відповідальність. Можливо, подібні спроби треба прописати в законодавстві та ввести адміністративну та кримінальну відповідальність.
Останні події - урок усім учасники ринку: не впадати в паніку при перших нез'ясованих обставин. А ще - це яскрава демонстрація для населення, як рухаються курси на світових майданчиках. Простим українцям варто звернути на це увагу. Адже можливість коливань на два відсотки НБУ задекларував давно. І колись вони будуть точно. Це питання часу. Можливо, тоді події 4 вересня назвуть експериментом.
Вікторія Бойко