Національна асоціація адвокатів України розповіла як фіксувати рух викраденої криптовалюти.
Робочий орієнтир
Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дозволяє адвокату вчиняти будь-які дії, не заборонені законом. Зокрема, він може збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, і одержувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань (ст. 20). КПК закріплює право потерпілого та його представника збирати й подавати докази, вчиняти інші дії, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ст. 56, 58, 93). До документів як процесуальних джерел доказів Кодекс відносить, серед іншого, матеріали із зафіксованими відомостями, зокрема на електронних носіях (ст. 99).
Дані публічного блокчейну загальнодоступні. Дослідити їх і задокументувати результат адвокат вправі самостійно.
З термінологією складніше. Закон «Про віртуальні активи», ухвалений у 2022 році, досі не набрав чинності: його запуск прив'язаний до змін у Податковому кодексі, які Парламент ще не ухвалив. Проте віртуальні активи вже є в чинному праві: ст. 179-1 ЦКУ відносить їх до цифрових речей. Тож термінологія Закону 2022 року може бути орієнтиром для опису об'єкта дослідження.
Чому акт, а не протокол
Протокол – форма фіксації процесуальної дії. Під час досудового розслідування його складає слідчий або прокурор, який цю дію проводить (ст. 104, 106 КПК). Учасники кримінального процесу діють у межах процесуальної форми, тому «протокол огляду» за підписом адвоката неминуче викличе питання і щодо форми документа, і щодо повноважень на його складання. Назва «акт фіксації фактичних даних» точніша. Адвокат не проводить процесуальну дію, він фіксує загальнодоступні відомості, які згодом може перевірити слідчий.
Саме тут допомагає природа блокчейну. Записи в публічному реєстрі практично незмінні, і будь-хто може перевірити їх за хешем транзакції. Листування в месенджері чи вебсторінку можна видалити. Запис у розподіленому реєстрі залишиться доступним і під час огляду слідчим, і в суді. Тому акт адвоката працює як карта: показує, які транзакції та адреси потрібно перевірити, і дає змогу зробити це швидко.
Але без фахівця таку карту не скласти. Простежити кошти через кілька мереж, визначити адреси бірж і сервісів, помітити сліди міксерів без спеціальних знань неможливо. Тому до дослідження залучають спеціаліста з блокчейн-аналітики. Він обирає інструменти і пояснює, що саме видно в даних. Його пояснення фіксують в акті або отримують окремо, опитавши спеціаліста за його згодою.
Сім реквізитів
Практика подання таких матеріалів до органів досудового розслідування дозволяє виокремити мінімальний набір реквізитів. Їх дотримання дає підстави розраховувати, що акт визнають належним і допустимим доказом (ст. 85, 86 КПК):
Дата, час початку й завершення фіксації, місце, учасники, кваліфікація спеціаліста і підстава його залучення (договір).
Мета та вихідні дані від клієнта: адреса гаманця потерпілого, хеш першої транзакції.
Використані інструменти: публічні оглядачі блоків, аналітичні платформи із зазначенням версії.
Хронологічний опис ланцюга транзакцій із хешами, номерами блоків, сумами й адресами, достатній для незалежного відтворення.
Чітке розмежування об'єктивних даних блокчейну і висновків спеціаліста про належність адрес певним сервісам, із зазначенням джерела атрибуції.
Додатки: знімки екрана з видимими URL і часом, експорт графа транзакцій, контрольні суми (хеш-значення) файлів.
Підписи адвоката та спеціаліста.
Від акта до провадження
Акт разом із поясненнями спеціаліста долучається до заяви про кримінальне правопорушення. Він обґрунтовує наявність ознак злочину і підказує першочергові кроки: тимчасовий доступ до інформації бірж, на які надійшли кошти, та арешт віртуальних активів. Паралельно адреси маркують у професійних спільнотах обміну інформацією як пов'язані з правопорушенням, і біржі можуть оперативно заблокувати подальше виведення. Слідчий отримує перевірювану схему руху коштів замість загальної скарги. Її можна відтворити під час власного огляду або поставити на вирішення судового експерта.
Втім, тут є кілька сірих зон. КПК не регламентує документи, якими адвокат фіксує зібрані відомості, тож слідчі та суди оцінюють такі акти по-різному: від повного прийняття до відмови визнавати їх доказами.
Друга проблема пов'язана з моментом складання акта. Права потерпілого виникають з моменту подання заяви (ч. 2 ст. 55 КПК), а акт зазвичай готують раніше, щоб додати до цієї заяви. На цьому етапі клієнт формально ще не має процесуального статусу, а збирання доказів поза кримінальним провадженням Кодекс прямо не передбачає.
Невизначеним залишається і статус спеціаліста, якого залучив адвокат. Нарешті, немає єдиної методики, з якою можна було б звірити такий акт.
Що варто змінити
Перший крок може зробити сама адвокатура: закріпити в методичних рекомендаціях НААУ типову форму акта з переліком обов'язкових реквізитів. Другий – разом із КНДІСЕ розробити мінімальні вимоги до фіксації блокчейн-транзакцій, спільні для адвокатів і судових експертів. У перспективі варто змінити й КПК. Статтю 93 доцільно доповнити правом особи та її представника збирати докази до внесення відомостей до ЄРДР. Статтю 106 варто розширити переліком дій, результати яких адвокат може оформлювати протоколом.
Публічність блокчейну робить адвокатський акт перевірюваним для будь-якого учасника провадження, а отже, потенційно допустимим доказом. Уніфікована форма і погоджені з експертами вимоги скоротять час реагування на крадіжки криптоактивів і збільшать шанси потерпілих повернути кошти.
Більше матеріалів на тему криптовалюти читайте в матеріалах:
- Криптовалюта під прицілом судів: від арешту до поділу майна
- Оплата криптовалютою для ФОП-2026: що відповіла ДПС на запит про Whitepay
- Криптовалюта і блокування рахунку: суд підтримав банк – що це означає для вас
- Спадкування криптовалюти: Мінʼюст навів деталі
- Коли ухвалять закон про легалізацію криптовалюти в Україні: позиція Гетманцева
