Національний банк України рішуче наполягає на відхиленні проекту Закону України 1558-1 “Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті”.
Позиція регулятора щодо неприпустимості прийняття закону, який примушує до конвертації споживчих кредитів в іноземній валюті, неодноразово висловлювалася під час засідань Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності.
Заборона втручання держави та Національного банку України в переговорний процес між позичальниками і банками щодо реструктуризації кредитів в іноземній валюті закріплена Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним у рамках співпраці з міжнародним валютним фондом. Так, згідно з Меморандумом: “Держава та Національний банк України не повинні втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками, одночасно забезпечуючи справедливий процес. У цьому зв’язку, якщо буде прийнято закон, що вимагатиме примусової конвертації валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент накладе вето на набуття чинності цим законом”.
Прийняття законопроекту 1558-1 матиме руйнівний характер для фінансової та банківської системи. Адже ним пропонується зобов’язати банки конвертувати всі споживчі кредити в іноземній валюті за курсом на момент підписання договору (приблизно 5,05 грн./дол. США). Під загрозу буде поставлено не тільки стабільність банківської системи, а й добробут усіх громадян.
Так, якщо всі кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн./дол. США, то банківська система понесе збитки в сумі близько 100 млрд. грн.
Реалізація зазначених положень спричинить те, що банківська система втратить здатність дотримуватися обов’язкових нормативів капіталу, що призведе до необхідності негайної капіталізації банківської системи, у тому числі державою через рефінансування, – а це додаткове суттєве навантаження на державний бюджет. Такі нововведення призведуть до масового віднесення банків до категорії неплатоспроможних, збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, передбачені законопроектом заходи суттєво порушують баланс прав сторін кредитного договору – кредиторів та позичальників у бік споживача, покладаючи весь тягар збитків виключно на банківську систему. Це не лише суперечить передбаченим Цивільним кодексом України принципам справедливості та вільного врегулювання сторонами договірних стосунків, але й створює підґрунтя для порушення прав інших клієнтів банків – їх вкладників.
Згідно з чинним законодавством питання щодо реструктуризації заборгованості за кредитними договорами (погашення кредиту за спеціальним курсом або продовження дії договору), унесення змін до кредитних договорів стосовно порядку погашення кредиту, пені, штрафу вирішуються безпосередньо кредитним договором між кредитором і позичальником.
А згідно з частиною 12 статті 11 Закону України “Про захист прав споживачів” кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.
Звертаємо також увагу, що статтями 5 та 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначена економічна незалежність банків і самостійність у проведенні ними кредитної політики, яку вони мають здійснювати, гарантуючи беззбиткову діяльність та враховуючи ризики неповернення кредитів. Банки визначають порядок залучення і розміщення коштів на власних умовах та на власний ризик, самостійно встановлюють рівень відсоткових ставок та комісійних винагород.
Національний банк України вважає, що врегульовувати вищезазначене питання необхідно виключно на добровільних та договірних засадах.
