Економічна Правда розповідає, що цього року гривня почала коливатися в липні — на півтора-два місяці раніше, ніж в попередні роки. Як зазначили в Нацбанку, до такої ситуації призвела поведінка бізнесу, який в той момент почав перераховувати дивіденди за кордон.
Регулятор пояснює причини, але не називає прогнози курсу гривні і не вважає підтримку національної валюти своєю основною функцією. Мета НБУ — стабільність цін і утримання інфляції в цільовому діапазоні.
Єдиним офіційним джерелом про курс гривні є Міністерство економічної політики та торгівлі. Мінекономрозвитку вказує курс при затвердженні макропрогнозів для закону про державний бюджет. Утім відомство ніколи не пояснює наслідки та причини курсових коливань.
Яким буде курс і як реагувати на його зміну — ключові питання як для бізнесу, так і для звичайних українців.
Щоб з'ясувати, що в такій ситуації роблять найбільш заможні українці, ЕП поговорила з керівниками напрямку віп-банкінгу в найбiльших банках країни.
ЕП з'ясовувала, які банківські продукти допомагають зберегти та примножити кошти, чи можна заробити на гривні та як поводять себе заможні клієнти банків.
Гривня у зоні ризику
Інвестиційна компанія Nomura випустила звіт, у якому назвала сім країн з економіками, що розвивається, які найближчим часом можуть зіткнутись з кризою валютного курсу. Серед них є і Україна.
Те, що Україна опинились у цьому списку разом з Аргентиною та Туреччиною, не є сенсацією. Це, швидше, констатація очевидних речей — зараз Україна увійшла в предвиборний період посилених курсових ризиків та реформаторського затишшя.
Два ключових фактори, які б могли підтримати валюту — інвестиції та зовнішнє кредитування, наразі на своїх мінімальних значеннях.
За даними Держстату, за обсягом прямих іноземних інвестицій Україна досі не вийшла на рівень 2015 року.
Через невиконання принципово важливого для МВФ питання — підвищення тарифів на газ — співпраця як з МВФ, так із іншими кредиторами була на паузі.
«Що буде з курсом гривні — це найпопулярніше питання на фінансовому ринку України, який об'єднує масових клієнтів роздрібного бізнесу і сегмент обслуговування заможних осіб», — констатує директор підрозділу приватного банкінгу «А-Клуб» Альфа-Банку Україна Вікторія Півнєва.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ. За прогнозом Мінекономрозвитку, в 2019 році середньорічний курс гривні становитиме 28,2 гривні за долар, на кінець року — 29,4. Наразі цей прогноз видається малореалістичним: додаткові ризики несуть майбутні вибори та невизначеність співпраці із зовнішніми кредиторами.
Попри формальну непричетність Нацбанку до курсу, регулятор все ж таки на нього впливає — він згладжує курсові піки своїми інтервенціями. Принцип дії валютних інтервенцій такий: при купівлі валюти Національний банк випускає в обіг гривню, у випадку продажу валюти — вилучає з нього гривню на міжбанківському ринку. Крім цього, Нацбанк не дає суттєво зміцнитись гривні, викуповуючи зайві обсяги валюти з ринку для поповнення золотовалютних резервів.
Заможні вкладники: долару довіряють, на гривні заробляють
За словами банкірів, бажаючих довіритись національній валюті наразі дуже мало.
«Заможні клієнти вважають за краще зберігати свої заощадження у валюті — доларі США та євро — приблизно в рівних пропорціях, що залежить від особистих переваг або поточних потреб клієнта. Така тенденція спостерігається вже дуже давно — з 2008-2009 років», — каже начальник управління premier-банкінгу Укргазбанку Олександр Мороз.
Проте, за словами банкірів, деякі клієнти мають і більший апетит до ризику.
За словами начальника управління організації роботи з преміум-клієнтами Ощадбанку Данила Меркулова, все залежить від того, яка у клієнта ціль зберегти і/або примножити статки.
Стратегія «збереження» — мінімальний рівень ризику. Стратегія «примноження» — допускає певний рівень ризику.
«У першому випадку клієнт зберігає всі свої заощадження в іноземній валюті, а в другому клієнт оперує кошиком гривня/долар (і/або євро). Пропорція такого кошика варіюється від 90%/10% до 40%/60% гривня/валюта відповідно. На даний момент структура сукупного портфеля наших преміальних клієнтів характеризується превалюванням іноземної валюти над гривнею, і за останні два роки було незначна зміна на користь національної валюти», — зазначає Меркулов.
Клієнти зважають на сезонність
З переходом на гнучкий курс, коливання гривні стали сезонними і своєчасна конвертація однієї валюти в іншу суттєво могла збільшити дохідність інвестицій.
«Уже традиційно можна виділити цикл: січень-лютий — пік долара, потім плавна ревальвація гривні до липня-серпня, а потім зростання курсу. І так останні три роки. Клієнти звикли до цієї сезонності і діють за певним планом», — пояснює Меркулов.
«Клієнти зі стратегією «примножити» чітко дотримуються сезонного циклу. В першій половині року відбувається вихід з долара в гривню, у другій половині серпня вони повертають свої заощадження в долар. Різниця у відсоткових ставках становить 3,5-4 рази», — додає банкір.
За словами керівника напрямку Private Banking А ОТП Банку Вікторії Мисливої, за останні два роки клієнти, які продовжували інвестувати в гривню на термінових депозитах, отримали хороший пасивний дохід.
Є сегмент клієнтів, які конвертують гривню у валюту, як правило, за високим курсом, а через деякий час розуміють, що угода була невигідною.
«Так само, є клієнти, які аналізують щорічні курсові коливання і заробляють на волатильності курсу. Ми рекомендуємо диверсифікувати саме інструменти в різних валютах, а не валюти», — зазначає вона.
Так, останнім часом популярними серед клієнтів банків стали облігації внутрішньої державної позики.
«Зараз клієнти активніше купують валютні ОВДП в зв'язку з більш привабливою прибутковістю і відсутністю податків. Купівля валютних ОВДП є альтернативою готівковому долару і валютному депозиту», — каже Вікторія Півнєва з Альфа-банку.
Висока ліквідність цього інструменту дозволяє продавати і купувати облігації на вторинному ринку в потрібний момент за поточним курсом за гривню.
Востаннє Міністерство фінансів залучало кошти під валютні облігації під 5,95% річних, що суттєво більше, ніж середній розмір відсоткової ставки за депозитами у доларах.
Як планувати великі покупки
Курсові коливання напряму впливають на вартістю товарів та послуг, у першу чергу імпортних.
Саме тому, плануючи велику та дорогу покупку — побутову техніку, авто — так само варто зважати на курсовий сезон.
«Ринок товарів відіграє курсові коливання із затримкою 2-6 тижні. Отже, великі покупки — той же автомобіль — можна вдало купити за схемою: вийти з гривні в долар в серпні (низький курс долара), продати долара за вже більш високим курсом в середині-кінці вересня і купити авто за гривню за ціною, яку ще не встигли перерахувати в зв'язку з ростом курсу», — підказує Меркулов.
Друга схема: продаж валюти за високим курсом в січні-лютому і покупка за гривню акційних моделей авто минулого року.
Дещо інший ефект мають курсові коливання на ринок нерухомості.
«Ціна на нерухомість лише частково «відіграє» девальвацію гривні. Наприклад, девальвація становить 10%, а ціни в гривні збільшуються на 5-7%. При цьому треба враховувати сам ринок нерухомості, який може показувати зростання або падіння, тож курс є лише його складовою, і часто не основною», — констатує Меркулов.
Перерахунок цін на житло багато в чому залежить від вартості будівельних матеріалів, робіт та послуг. Якщо у будівництві частка імпортних матеріалів значна, це може призвести до подорожчання вартості квадратного метра.