Національний банк України на своїй сторінці у facebook розповідає, що зміцнення гривні нічим не обґрунтовано і є шкідливим. Воно тримається на спекулятивному капіталі, високій обліковій ставці та незрозумілих валютних інтервенціях НБУ. Достатньо часто лунає і така критика. Проте ці твердження також є маніпулятивними.
Зміцнення гривні мало багатосторонній вплив на економіку. З одного боку, ревальвація зменшує доходи бюджету за окремими податками та гривневу виручку експортерів. З іншого боку, зміцнення гривні в 2019 році мало низку позитивних наслідків. По-перше, воно сприяло зниженню інфляції до цілі у 5%, що, зокрема, є важливим кроком для зниження відсоткових ставок і активізації кредитування. По-друге, воно зумовило економію державного бюджету на обслуговуванні боргу в іноземній валюті.
Минулорічна ревальвація – це нове явище для української економіки. Воно є важливим для відновлення довіри до національної валюти, яка за умови гнучкого курсоутворення може не тільки послаблюватися, але й зміцнюватися під впливом ринкових факторів. У минулому році ми мали сприятливу ситуацію на валютному ринку не тільки через інвестиції нерезидентів в державні облігації (ОВДП), але й внаслідок підвищення продуктивності в окремих секторах економіки, зокрема, аграрному, зростанню експорту послуг, зокрема й IT тощо.
НБУ жодним чином не впливає на рух курсу гривні, який зумовлюється ринковими чинниками. Ми лише згладжуємо надмірні коливання на валютному ринку, але не протидіємо тенденціям. У минулому році НБУ використовував сприятливу ситуацію на валютному ринку і загалом викупив з ринку у резерви надлишок валюти на суму майже 8 млрд дол. США, що, до речі, практично вдвічі перевищує обсяг інвестицій нерезидентів в ОВДП.
Облікова ставка вже знижена до 11%, а вкладення нерезидентів в ОВДП в останні місяці сповільнилися. Водночас це не створило дефіцит валюти у країні. Валютний ринок досить тривалий час балансувався на рівні 24-25 грн за долар США й без значних вкладень іноземних інвесторів в державні облігації.
НБУ вже давно не визначає курс гривні, а лише розраховує його на основі укладених угод на міжбанківському валютному ринку. Обсяг інтервенцій НБУ до загального обсягу операцій на ринку у минулому році не перевищив 9%. Місячна волатильність гривні дещо зросла, однак знаходилася в діапазоні, типовому для країн, що дотримуються режиму інфляційного таргетування.
Більш активний викуп НБУ іноземної валюти для обмеження зміцнення гривні був неможливим. Це означало б відмову від задекларованого плаваючого обмінного курсу. Крім цього, це суперечило б політиці НБУ по досягненню низької інфляції і підірвало би довіру до дій НБУ.