Держпраці у Луганській області інформує, що відповідь щодо виконання трудових обов’язків робітником підприємства регламентується Правилами внутрішнього розпорядку підприємства. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну (ст. 142 КЗпП).
На базі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку на кожному підприємстві опрацьовуються свої Правила внутрішнього трудового розпорядку, де у тому числі визначаються час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), час початку і закінчення перерви, графік змінності тощо (ст. 57 КЗпП)
Робочим часом вважається час, протягом якого працівник згідно із законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи - роботодавця. Це означає, що в робочий час включаються час простоїв не з вини працівника, короткочасні перерви для обігрівання та відпочинку. Підготовчо-заключний період праці і час обслуговування робочого місця (час на отримання наряду, матеріалу, інструментів, товару, ознайомлення з документацією, підготовка і прибирання робочого місця, здача робочий продукції і т.п. також входить в рахунок робочого часу.
Відсутність Правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві є порушенням вимог законодавства про працю, що передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємства та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності (незалежно від форми власності).
Про важливість Правил внутрішнього трудового розпорядку свідчить також і те, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, є:
- виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;
- перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
